Розділ IV, глава 2-- 289
важна більшість населення, нетерпляче чекали на відміну феодальнокріпосницьких пут, свободу трудової діяльності, самоуправління, правосуддя, ліквідацію адміністративно-бюрократичного свавілля тощо; дворянський корпус, який через постійне зниження прибутковості своїх господарств, вимагав від уряду віднайдення способів покращання економічного становища, але збереження для пануючого стану монопольного права на землю та залежних селян( не маючи коштів на докорінно реформування виробництва, та й не розуміючи і не бажаючи цього); освічені ж кола російської громадськості, розробляючи засоби всебічної модернізації( європеїзації) Росії, не знаходили належного визнання ні в суспільстві, ні в урядових структурах. « Межі дозволеного » для реформаторства в тих історичних умовах були досить вузькими. Навіть імператор Олександр І, знаючи про негативне ставлення дворянства до його перебудовних планів, обрав реакціонера О. Аракчеєва довіреною особою і найближчим помічником, аби на нього, в разі якоїсь кризи, перекласти усю відповідальністыl2 • Показово, що у 1818 р. Аракчеєву, серед інших, Олександр І доручив скласти проект скасування кріпацтва. Аракчеєв виконав це завдання, передбачивши викуп селян казною, що дозволило б поправити матеріальний стан дворянства за рахунок казни та селян.
Просвітителі, як також і буржуазні реформатори, позитивно ставились до зусиль, спрямованих на ліквідацію середньовічних порядків. Головна відмінність у їх поглядах полягала у меті реформуван соціальна парадигма "
ня. Якщо буржуазні реформатори були впевнені, що розкріпачена людина та вільне підприємництво на конкурентній основі здатні створити економічний фундамент суспільного добробуту, то просвітителям цього було замало. Вони сягали думкою до взіркової держави, в якій кожному громадянину гарантувався матеріальний достаток та належні умови для всебічного гармонійного розвитку. Гасло « Свобода, Рівність, Братерство!»- беззастережно просвітительський орієнтир. Тому просвітителі не могли схвалювати такі реформи, такі порядки замість кріпосницької системи, які не могли забезпечити « загальне благоденство ».
112 Див.: Дженкuнс М Аракчеев. Реформатор-реакционер.- М.: ЗАО Центрполиграф,
2004. С. 9-10. " Парадигма- давньогрецький термін, що означав модель, взірець.