Розділ IV, глава 2-- 268
« За концепцією Щербатова,- писав І. Федосов,- благородні стани виникли таким чином: деякі люди були обрані завдяки своєму розуму, достоїнствам та доброчесності в начальники, вони заслужили любов і повагу, тому нащадки у деяких випадках обожнювали їх » 84. Діти « начальников », одержавши фунтовну освіту і виховання, в усьому наслідували батьків, з дитинства виробляли навички управління людьми, оберталися у вищому товаристві, що й зробило їх більше- за інших членів суспільства- здатними для владарювання. Звідси висновок Щербатова: «... благородство должно быть потомственно » 8S, йому має належати не тільки влада над залежними селянами, але й влада- разом з монархом- у державі. Монархія, писав Щербатов, спирається на родовиту частину дворянства і без неї не може ефективно функціонувати.
Унікальність функцій, виконуваних дворянством у державі, писав Щербатов, вимагає: І) припинити доступ у дворянство вихідцям З інших станів за « Табелью о рангах »; 2) консолідувати дворянство шляхом організації його самоврядування; 3) всіляко захищати його економічні інтереси; 4) зберегти недоторканою провідну роль дворянства у державному управлінні, як у цивільній, так і у військовій сфері.
Аристократична зарозумілість Щербатова наштовхнулась на критику з боку демократично настроєних депутатів. Так, депутат Дніпровського пікінерного полку Я. Козельський відповідав Щербатову: « Ежели предки российских дворян начало своего достоинства получали чрез награждение по своим заслугам за верно сть и добродетель, а не чрез знатно сть рода, то потом ки их не должны Бы умалять и презирать офицерские
ЧИНЬІ... Если же, как некоторыe того желают, умножится одно только старинное дворянство и пренебреженно будет вновь пожалованное, то, по мнению моему, зто послужит в подрыв государственной службе, ибо прочие, недворянские сословия, не видя себе равного с дворянами за службу возмездие, будут служить принужденно, без всякой ревности и любви к отечеству. Не имея в виду заслужить в своем же отечестве отличного достоинства, они сделаются как Бы не СЬІНами отечества. О воспитании же своем, о науках и о добродетелях не будут иметь пов ода прилагать какое-либо старание ». Найбільш радикальні погляди на майбутнє законодавство про дворянство висловив депутат міста Руза Смирнов: « Так как ранги и ЧИНЬІ получаются не по наследству, но по заслугам отечеству и вместе с лицом, их
84 Федосови.А. ИзисториирусскойобществеННОЙМЬІслиХVІІІ столетия: М. М. Щербатов.- М.: Изд-во Московского ун-та, 1967. С. 72.
8S Щербатов ММ Сочинения: В 2 т.- СПб., 1896. Т. 1. С. 227.