Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du

Розділ IV, гла ва 2 -- 25 9 общей цели делать счастливЬІМИ людей , но вовсе не своенравия, не чу дачества (очевидно, натяк на Петра І І І . - А.Б.) и не тирании, КОТОРЬІе с нею не совмеСТИМЬІ » , тому що влада « без доверия народа ничего не значит . . . » 73. Основні пункти даної декларації малюють перед нами образ людини, яка прагнула влади і слави (Єлизавета Петрівна говорила про велику «гордость» та зарозумілість Катерини74), але шлях до цієї мети вбачала не у традиційній російській системі царя-самодержця або вот чинника, а у в икористанні пристосованої до соціально-пол ітичних умов Росії просвітительської концепції монарха, що керується інтерес ам и дер жави та підданих, - щось на зразок ренесансного го сударя - слуги. Але - обов ' язково ! - при збереженні устоїв феодального ладу, визначальних повноважень монарха. Мета була в основному досягнута, Катерина І І стала, за словами М . Карамзіна « единственною душою всех государ ственнЬІХ движений в Ро ссии». Із «Записою> видно, що Катерина І І познайомилась з багатьма ви датними творами передової філософської, пол ітико-правової л ітератури Західної Європи. Там зустрічаються імена Плутарха, Платона, Тацита, Цицерона, Макіавеллі , Бейля, Лафонтена, а також тих, хто справив на

Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 260