Розділ IV, глава 1-- 247 їх до союзу з православною Росією, проте й тут українців чекали певні розчарування( наприклад, часто російські війська вели себе в Україні так, що це « мало різнилося від навали Татарської » 55.
Як бути далі? Автор не зважився дати відверту відповідь на це логічне запитання, проте зміст книги однозначно свідчив, що Росії необхідно- в усякому разі- замислитись над своїм ставленням до українського народу. Можливо, не знаючи, як зробити такий висновок, як його- надзвичайно дратівливого для російського самодержавства- викласти, і змусили автора обірвати свій твір на півслові...
Саме такі риси « Історії Русів » 56, і зумовили популярність твору та його помітне місце в історії суспільної думки, що відзначали М. Грушевський, Д. Дорошенко, М. Возняк, С. Єфремов, О. Оглоблин, А. Яковлев та ін.
Ім ' я Василя Назаровича Каразїна( 1773- 1842) було добре відоме в Україні та Росії у кінці ХУІІІ- перші десятиліття ХІХ ст. 57. Засновник Харківського університету, столичний чиновник, природознавець, винахідник, публіцист, історик- важко навіть перерахувати сфери, де залишив помітний слід Каразін. Чи не половину життя він віддав зусиллям по вирішенню селянського питання, спробам трансформувати кріпосне право у щось схоже на арендні відносини, але при збереженні устоїв феодального ладу.
Каразін народився у небагатій дворянській родині Слобідсько Української губернії. Батько був військовим. Одержав непогану освіту, зібрав велику бібліотеку. Деякий час перебував на військовій службі у Семенівському полку. В ідмовившись В іддол і військовослужбовця, Каразін оселився в своєму маєтку- с. Кручик. Воцаріння Олександра І( 1801 р.) сприяло світській кар ' єрі Каразіна. Підкинувши до кабінету нового царя листа з викладом назрілих проблем Росії, він зблизився з Олександром І, отримав відповідальну посаду у Міністерстві народної освіти, завдяки чому став ініціатором відкриття Харківського університету. Через інтриги Каразін змушений був подати у відставку( 1804 р.) і повернутися до Кручика. Ще раз( 1 818- 1821 рр.) він потрапив на короткий термін
55 Там же. С. 316.
56 Там же. С. 269; Сл іnушко О. Українська суспільно-політична думка ХІХ ст. 11 Тисяча років української суспільно-політичної думки: У 9 т.- к.: Дніпро, 2001. Т. 5. Кн. 1. С. 11-13.
57 Болебрух А. Г, Куделко с.м, Хр ідочкін А. Е. Василь Назарович Каразін( 1773- 1842). Х.: Вид-во « Авто-Енергія », 2005.