Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 24
Всryп
--
23
О . Хомяков, І . Киреєвський та і н . ) п іддали всебічній критиці існуючу
соціально-пол ітичну систему. Філософи, л ітератори, економісти,
юристи, всі передові діячі внесли свій в клад у справу розвінчання
устоїв кріпосницької системи. Провідні рубежі в суспільній свідомості
поступово займали ідеї л і бералізму.
у найбільш узагальненому вигляді дві головні проблеми турбували
російську громадськість у ту епоху : я кою має бути Ро сія та шляхи
досягнення мети докорінного оновлення країни. Гаряч і суперечки
з ах ідників із слов ' янофілами, ліберал і в із консерваторами, радикальних
демократів із поміркованими реформаторами точилися на грізному фоні
безком пром існих селянських очікувань «землі і волі», ганебної поразки в
Кримській війні 1 8 5 0-х років, адміністративно-бюрократичного свав ілля,
кору пції, неправосуддя тощо.
Росія потребувала великих змін і чекала на них, але солідарна із
пануючим дворянським станом влада робила ставку на «консервативне
л і КУRЗIІ ІIЯ» . Безпідставно розраховуючи на всенародну підтрим ку,
JЮ J Ш сзмовтішно утверджувала офіціозний варіант національної ідеї,
в и ражений у формул і « самодержав ие, православие, народность» . І одно
'шсно Микола І робив незграбні кроки щодо реформування одіозних ча
стин державної машини, неодмінно зупиняючись на півдорозі , побоюю
чись за свої необмежені повноваження.
Передові ж кола сус пільства, нав іть такі опозиційні одне до одного, як
слав ' я нофіли й західники, впевнено в иступали за нев ідкладне скасування
кріпацтва, за громадянські (подумки - й пол ітичні) права і свободи, роз
повсюдже ння освіти, свободу економ ічної діяльності, п ідприємництва, за
в ільну пресу і Т. Д. Провідником необхідних країні перетворень більшість
мисл ител ів, будучи реалістами, вбачали у м онархові, але, не дуже покла
даючись на його «добрі нам ірю> , готувал и громадську думку в ідповідної
спрямованості, тиск якої на царський палац і повинен, на їх переконання,
стати вирішальним чинником .
Структура сус п ільної думки даного періоду загалом в ідображала
співвідношення
соціальних
сил :
1)
консервативний
напрям
(В. Жуковський, Ф . Булгар ін, А. Краєвський, С. Шевирьов та ін.), на
ляканий революційними струсами на Заході та поширенням подібних
настроїв у Рос ії, стояв за збереження « національної сам обутності» , а
в крайньому разі - за очищення традицій них порядків в ід невластивих
нашарувань; 2) буржуазно-реформаторський напрям (М. Сперанський,
К . Кавелін, Б . Чичерін, М . Мордвинов, П. Кисельов та і н . ) п ідготу вав
програму обережного, еволюційного просування країни до буржуазних
норм суспільно-пол ітичного життя під протекцією царя ; 3) радикально-