Розділ IV, глава 1-- 22 1
Олексіївна. Не наділена від природи жіночою красою( щоправда, були й такі, хто вважав її симпатичною), Катерина і вдома, і в Росії чимало часу витрачала на самоосвіту, читання серйозної, включаючи філософську, літератури. Серед її улюблених авторів Тацит, Вольтер, Монтеск ' є, Дідро, Бейль, Беккаріа, Блекстон та ін. Можна вважати, що Катерина значно вирізнялася серед єлизаветинського двору своєю інтелектуальною обізнаністю, зокрема в ідейно-культурному житті тієї доби. На відміну від Петра ІІІ, який « не знав і не любив країни, якою йому належало правити » 10, Катерина за 18 років, з дня прибуття в Росію та до воцаріння, спромоглася непогано розібратися у механізмах придворного життя, управління державою( незважаючи на небажання Єлизавети Петрівни відкривати ці секрети), ознайомитися з історією країни, ії географією, національними традиціями, психологією тощо.
Вкрай невдале подружнє життя, очевидна непридатність Петра Федоровича керувати великою імперією заронили в душу Катерини Олексіївни потайне бажання самій надіти імператорську корону. Тому вона серйозно готувалася до тієї омріяної ролі, намічала головні параметри власної політичної програми, користуючись рекомендаціями новітньої теорії державознавства та поміркованої течії просвітительської думки.
В кінці 1761 р. після смерті Єлизавети Петрівни на трон зійшов Петро Федорович і був проголошений імператором Петром ІІІ. Його незграбне, а часом і образливе для національного почуття росіян правління призвело влітку наступного року до палацового перевороту, внаслідок якого гвардійці проголосили імператрицею Катерину Олексіївну- Катерину ІІ( 1762- 1796).
Провідною ідеєю перебування на троні Катерина 11 визначила реформування багатьох сфер російського життя, а саме: подальшу європеїзацію Росії. Першим кроком на цьому шляху, на її думку, повинна була стати розробка сучасного законодавства. Через кілька років по сходженні на престол Катерина ІІ почала готувати концепцію майбутнього кодексу законів, а в грудні 1766 р. підписала маніфест щодо скликання Уложенної комісії. В ньому російські люди прочитали нечувані раніше від влади слова: « И понеже наше первое желание есть видеть наш народ столь счастливЬІМ и ДОВОЛЬНЬІМ, сколько
10 Каменскuй А. Б. Жизнь и судьба импера1]JИЦЬІ Екатериньr Великой.- М.: Изд-во « Знание », 1997. С. 50.