Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 212
Розділ І І І . глава 2
--
211
Перший вид невол і, « по природе» , Татіщев пояснював таким чином :
хоч свобода « по е стеству человеку толико нуждна и полезна, что ни
едино благополучие е й сравняться не м ожет» , але вона корисна лише в
тому випадку, якщо в икористовується з «розумом » . Дитина, звісно, не
може довільно розпоряджатися власними бажаннями, тому, наголошу
вав Татіщев, перший вид невол і обумовлений « недостатком собственно
го разума» , що в икликає зрозумілу потребу в п ідкоренні ч и то б атькам,
чи монархові (із «сего отеческого происходит власть монархическая») .
Отже, на цьому етапі розвитку суспільству небезпечна повна воля.
Другий вид невол і , за Татищевим, rpунтується на добровільному
договорі людей один з одним, « когда един другому что-либо обещает, а
противно тому от противо договаривающегося иной вещи или обстоя
тельства требует» . До такого типу угод в ідноситься, зокрема, холоп
ство: « . . . един сам себе пропитания, одеЖДЬІ и жилища ПРОМЬІСЛИТЬ или
от неприятеля защитить ся не способен, а другой тем изобилует, да ра
ботать или в даЛЬНЬІе места отлучаться не может, но требует помощи
или услуги» .
Нарешті, третій вид неволі - це рабство, п олон, насильне привлас
нення однією людиною влади над іншою. Така неволя є протиприродна,
а тому Татіщев допускав право людин и всіма можливими способами
добиватися в изволення.
Таким чином, « природний закон», який служив у прогресивній
західноєвропейсьюи думці юридич ною п ідставою реформуван
ня феодальної системи, у трактовці Татіщева перетворився на засіб
обrрунтування « природно сті» російської кріпо сницької дійсності.
Монархізм (в його феодальному різновиді) Татіщева ч ітко виявив
ся під час обрання на престол племінниці Петра І Анни Іоаннівни в
1 7 30 р . В і н категорично не погодився з і спробою купки аристократів
із Верховної таємної ради обмежити владу майбутнього монарха
підписанням « Кондиций» на свою користь. В. Татіщев, Ф. Прокопович,
А . Кантемір та ін. зуміли розладнати задум «верховників» , переконавши
маси дворян, що з ' їхалися до Москви на коронаційні свята, у злочин
них діях аристократич ної верхівки. Свою участь у цих подіях Татіщев
виклав у « Произвольном и со глас ном рассуждении и мнении собравше
го ся шляхетства русского о правлении государственном» 72, написаному
через 1 О років п ісля того, що сталося, для виправдання позиції автора.
72
Таmuщев в. н. избранныe произведения. С. 146- 1 52.