Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 201
Розділ І І І , гла ва 2
--
200
XVIII ст. до тих аспектів додались проблеми дослідження незалежної в ід
людини дійсності, яка, з одного боку, - результат колективної творчості
людей, а з іншої - має статус самостійного феномену.
Перехід від «духовно-практичного» до «теоретичного» способу
м ислення обумовл ений, таким чином, усв ідомленням того, що оточуючий
соціальний світ, створений кол ись всевишнім творцем, розвивається за
власними законами, я к і слід пізнати, аби успішніше добиватися своїх
цілей. Така постановка питання в имагала в іл ьної особистості, яка
позбавилась обтяжл ивих теологічних догм . «На загальне переконання
філософів того часу, - писала Н. Мотрошилова, - людина за с амою
своєю природою є в ільна, розумна, активна істота . . . Свобода людини,
про яку палко пишуть великі представники тієї доби, частіше за все стає
синонімом розумного в ибору, ініціативної самосв ідомості, самостійного
рішення» S 6 .
Таке уявлення про людину значно розширювало предмет сус пільної
думки, бо до нього в ключався великий масив індив ідуальної й колективної
діяльності . Раніше ця діяльність також звертала на себе увагу л ітописців,
але тільки епізодично, у вигляді ілюстрацій д