Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 199

Розділ І І І , гла ва 2
--
1 98
Їх ідеолог, протопоп Аввакум, у « Посланн і протопопа Аввакума братии
на всем лице земною> ( 1 670) стверджував : « Так и християнин: без голо­
В ЬІ умрет смертию веч ною, сиречь без Bepы ХРИСТОВЬІ непорочны •. Хотя
он и цел, не разорен, и не убит, да без Bepы мертв . Кая беда в нем? Плю нь
на него ! А аще разграблен и уязвлен, глава же непорочна, еже есть право­
славная вера в души его : жив есть таковы
й животом вечны • .
. . . Тако и християнину безгнев но подобает жити, - аще и жену и дети
отыут, не гневайтеся ; а о имении и слова не говори. Пускай диявол
'
емлет: он влады
аa веку сему. Христос заплатит в будущей вею> 52. Тобто
в зем ному житті християнам не слід опікуватися матеріальними блага­
ми, - треба дбати про спасіння душі та н епорочну віру.
Переконані опоненти консерваторів, прихил ьники реформ, люди
щирої віри, навпаки, бачил и в християнських етичних цінностях надійний
орієнтир для своєї перетворюючої діяльності. Апостол Іоанн з приводу
визначення несхибного шляху доброго християнина сказав : « . . . и слово
стало плотью» , маючи на уваз і втілення Христових заповітів у реальній
поведінці людей .
Так, 10 . Крижанич радив правителям, включаючи російського царя,
допомагати підлеглим стати заможними. В одночас зауважував : «Всякий
надежный доход должен быть основан на труде и поте . . . » 53 . На порозі
буржуазної ери передов і мислителі , я к бачимо, керувалися християнсь­
кими цінностями, в важаюч и, що людина повинна бути одночасно труда­
рем, власником і носієм високих моральних приписі в .
Приблизно в тому ж ключі діяв о . Ордин-Нащокін; в одні й із пам ' ятних
записок псковським земським старостам ( 1 665 р.) він п ідкреслював, що
все слід робити «для того всенародного пожиточного и богоугодного
дела» ; а перебуваючи на посаді псковського воєводи, Ордин-Нащокін
писав царю, що сподіватися на успіх у державних справах можна лише в
тому випадку, коли « М ИЛО СТИВЬІ Й Бог . . . веРНЬІХ своих ум ножит и наипаче
благочестие распространит и утвердит» 54.
На межі ХУІІ і ХУІІІ ст. суспільна думка Росії сформувала новий
соціальний ідеал, в ідмінний від давн ьоруського, згідно з яким людина
душею набл ижалась до Бога за допомогою молитви та каяття. Новий
ідеал базувався на переконанні, що «вічного блаженства» можна досягти
52 Сборник документов по истории СССР для семинарских и практических занятий (пери­
од феодализма): В 5 т. - М.: ВЬІсшая школа, 1 973 . ВЬІП. 4. С. 4 1 .
53
54
Крu.жанuч Ю. Политика. С . 568.
Сборник
.
. . С. 85,
92.