Розділ ІІІ. глава 2--
196
или боярин, или кто-нибудь, сам, или СЬІНа, или брата своего, послал для какого-нибудь дела в иное государство без ведомости, не бив челом государю, и такому б человеку за такое дело поставлено бьІЛО в измену, и
ВОТЧИНЬІ, и поместья, и ЖИВОТЬІ ВЗЯТЬІ б были на царя; и ежели б кто сам поехал, а после его осталися сродственники, и их БЬІ ПЬІТали, не ведали ль они МЬІСЛЬ сродственника своего; или кто б послал СЬІНа, или брата, или племянника, и его потому ж пьпали б, для чего он послал в иное государство, не напроваживаючи ль каких воинских людей на Московское государство, хотя государством завладети, или для какого иного воровского УМЬІшления по чьему научению » 49. Отже, Котошихін виступав за вільні обміни людьми з європейськими державами, вбачаючи у цьому, очевидно, один із засобів модернізації Росії.
Котошихін засуджував жорстокість Івана ІУ, але не ставив питання про обмеження монархічної влади; він лише згадав без зайвих коментарів про те, що Михайло Романов при вступі на престол давав « крестоцеловальную запись », а з Олексія Михайловича її ніхто вже не вимагав.
Із співчуттям описуючи положення селян, Котошихін схвально відгукнувся про заходи уряду щодо захисту зеМJiеробів від надмірно корисливих поміщиків. Але сам інститут кріпацтва не викликав у нього принципових заперечень.
Чимало прогресивних задумів визрівало в голові кн. В. В. Гол іцина, впливового державного діяча кінця ХУІІ- початку ХУІІІ СТ., одного з найосвіченіших людей своєї доби, фаворита царівни Софії. Голіцин багато читав, у його бібліотеці знаходились книги на різних європейських мовах, польські та німецькі словники, вдома були вишукані меблі, дзеркала, картини відомих художників.
Голіцин прагнув прищепити російській дійсності нові елементи, навіяні європейськими враженнями. Він підготував програму реформ у галузі освіти, виховання, полегшення долі кріпосних селян. Спілкуючись з польським посланником де ля Невілем, Голіцин говорив про свою мрію « поставити Московію на один щабель з іншими державами. Він зібрав точні відомості про стан європейских держав та їх управління... » 50. Отже, князь одним з перших, мабуть, серйозно замислився щодо всебічної європеїзації Росії і був найближчим попередником Петра І. Проте його зв ' язок з опальною сестрою Петра І завадив цареві-реформатору залучити Голіцина в коло своїх співробітників.
49 Там же. С. 58-59.
50 Heвuпь де. Записки о МОСКО8ИИ // Русская старина. 1891. X� 11. С. 268.