Розділ ІІІ, глава 1.--- 165 просив Бога: « Дай козакам ще й багатства такої науки, щоб слухали свого гетьмана, полковників та інших старших і шанували... Дай, Боже, їм згоду, ще і любов, і єдність, щоб У згоді, і в любові, і в єдності поміж себе жили, то й більшу славу матимуть, бо їх ані турки, ані татари, ані інші неприятелі не звитяжать ».
Міжусобиці різко зкритикував О. Бучинський-Яскольд у поемі « Чигирин »( 1678): Україна ворогами « обдерта з плодів усіх гарних і своїми побита з амбіцій примарних... переділена, повна вона ворожнечі, загорілася з жару від власної печі ».
З позицій християнської етики із відчутними домішками ренессансногуманістичної ідеології оцінювали свій час талановиті поети І. Орновський, І. Максимовичl2 •
Козацькі літописи першої половини ХУІІІ ст. Г. Граб ' янки, С. Величка,
Я. Лизогуба та ін. являли собою не тільки історичні джерела, але й пам ' ятки суспільної думки, що містили елементи раціоналізму. Літописи створювались у середовищі старшинської інтелігенції, П здібними й освіченими представниками. Григорій Граб ' янка, наприклад, закінчив Київську академію, володів німецькою, польською, латинською мовами, був доволі ерудованою людиною.
Політичні уподобання Г. Граб ' янки « залишалися в межах принципів українського автономізму у складі Росії та збереження козацькодемократичних традицій. Він був у складі делегації гетьмана Павла Полуботка, яка просила Петра І скасувати Малоросійську колегію та надати право старшині знову обирати гетьмана ». Разом з іншими « прохачами » Г. Граб ' янка був заарештований і ув ' язнений у Петропавлівській фортеці. Вийшов він на волю і повернувся в Україну тільки після смерті Петра І. Пізніше він став гадяцьким полковником, брав участь з іншими російськими військами під командуванням Мініха у війні з Кримом, в ході якої й загинув у 1737 р.
Твір Г. Граб ' янки «Д ействия nрезельной бр ани БогданаХмельнuцкого »( 171 О) доводить виклад до 1708 р. Історію власного народу автор, згідно з бароковим літературним стилем, представляв як історію військових подвигів та звитяг. Це повинно було довести, з одного боку, право українців бути рівними серед європейських народів, а з іншого- їх самобутність у складній етнічній мозаїці континенту, зокрема, такій меті підпорядкована докладна розповідь про славетний шлях українського козацтва. Автор зупинився і на такій актуальній темі, як причини визвольної війни
12 Шевчук В. Суспільно-політична думка... С. 47; Тисяча років... Т. 3. Кн. 2.- К: Дніпро, 2001. С. 407-409, 420-425.