Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Página 150
Розділ 1 1 , глава 2
--
1 49
I l ()чатком роботи собору повсюдно оголосили триденний піст, щоб всім
оч иститися в ід гріхів, накопичених під час Смути.
На соборі сформувалися групи депутатів, які висували своїх
I Іретендентів на царську корону. Такими кандидатами називалися
М . Романов,
князі
Д. Трубецькой,
Д. Черкас ький,
В. Гол і цин,
І . Воротинський, Д. Пожар ський, глава «семибоярщини» Ф. Шереметєв ,
рідний дядько майбутнього царя І . Романов та ін. Го стр і суперечки
між групами депутатів супроводжувалися розбратом , взаємними
звинуваченнями, погрозами, підкупам и . Претенденти зі свого боку
проводили агітаці ю : Д. Трубецькой півтора мі сяці (собор відкрився 7
січня 1 6 1 3 р . , а завершив роботу 2 1 лютого) влаштовував бенкети для
козаків, яких до Москви наїхало до І О тисяч, а Д . Пожарський, казали,
витратив на аналогічні цілі до 20 тис . крб.
Однак врешті-решт, терези схил илися на бік І 6-р іч ного Михайла
Романова. Й ого кандидатуру підтримала більшість депутатів, о собливо
козаки, а також дворяни, купці ; та й бояри стали за нього, бо сподівалися,
що молодість, недосвідченість, нерішуч ість М ихайла Федоров ича дозво
лить їм безконтрольно управляти країною та розпоряджатися гі казною
(що, до реч і , й справдилося і боярська сваволя утрималась до повернення
з польського полону у 1 6 1 9 р. батька царя Ф . М . Романова, який твердо
взяв державне кермо в свої руки, і став фактично соправителем сина).
Оцінюючи соборний акт обрання царем Михайла Федоровича
Романова, не слід забувати, що найбільш вагомим аргументом був його
династичний зв' язок з Іваном ІУ та Федором Івановичем. Хоч іноді
цей аргумент дивним чином сполучався з політично корислив ими
м іркуваннями, як, Н