ВсryП--- lО постмодернізм, постструктуралізм, « новий лінгвістичний поворот », ююва інтелектуальна історія » на основі культурологічних підходів, « наративна історія » і Т. п. Більшість праць на ці сюжети залишає досить суперечливе враження. 3 одного боку, автори загострюють нашу увагу на проблемі, відомій ще з часів « скептичної школи » М. Каченовського поч.
ХІХ ст., тобто на суб ' єктивній природі знання про минуле, а тому наголошують на важливості врахування « подвійної » участі особистісного фактора: по-перше, при безпосередньому відображенні дійсності( джерело), а по-друге- при інтерпретації джерела у науковому тексті. 3 іншого боку, безумовно плідні застереження залишаються у постановочному вигляді, а зекономлені авторські зусилля зосереджуються на доказі сумнівної тези про те, що вчений-історик творить текст аналогічно тому, як письменник пише оповідання чи повість. Тим самим історія позбавляється « самочинно привласненого » нею статусу науки, а наукові праці, як і художні твори вважаються плодами творчої уяви. Отже, заперечується сама можливість наукового пізнання та здобуття історичної істини. Категорично не погоджуючись із цією епатажною декларацією, ми, разом із тим, можемо прийняти запрошення співпрацювати у галузі історичної гносеології.
Історіографія суспільної думки України та Росії нараховує не одну сотню монографій, дисертацій, статей тощо. Переважна більшість робіт присвячена творчості окремих мислителів, громадських діячів, окремим пам ' яткам чи обговорюваним проблемам і лише у небагатьох з них йдеться про один або кілька періодів розвитку суспільної думки. Саме на останніх працях ми зосередимо короткий історіографічний огляд.
Тонким аналізом давньоруського світогляду та особливостей тогочасного соціального сприйняття відзначаються роботи М. Брайчевського, І. Будовница, М. Возняка, І. Єрьоміна, А. 3амалєєва, В. 30ца, Д. Лихачова, Л. Мюллера, О. Панченка, М. Поповича та ін. З • Драматичний період ХІУ- ХУІІ ст. в цілому задовільно висвітлений у працях В. Адріанової Перетц, М. Грушевського, А. ЄлеОIlСЬКОЇ, С. Єфремова, О. 3амалеєва,
3 Брай ', евСЬКllй М. Утвердження ХРИСТІІЯІІства ІІа Русі.- к.: Наукова думка, 1988; БудовІ / ІІІ! И. У ОБЩССТВСIІІЮ-110литичсская мыньb ДРСВНСЙ Руси: Х [- Х [ У ВВ.- М.: ИЗД-ВО АН СССР, 1960; ВОЗІ / ЯК м.с. [ сторія української літератури: У 2 Т.- Львів, 1992; БреМ // 1 / и.п. Литература ДРСВНСЙ Руси: зтюды и характсристики.- М.; Л.: Изд-во ЛН СССР, 1961; ЗамШ/еев А. Ф., Зоц В. А. МblСЛИТСЛИ КИСВСКОЙ Руси.- к.: Вища школа, 1987; КОЖl / l / ов В. В. Грех и СВЯТОСТІ. русской истории.- М.: Яуза, « 3ксм()), 2006; Лихачев д. с. Великос наслсдие: Классичсскис произведсния литературЬІ ДРСВНСЙ Руси.- М.: Наука, [ 980; Мюллер J/. ПОНЯТЬ Россию: ИСТОРИКО-КУЛЬТУРНЬІС ИССЛСДОВ3ІIИЯ.- М., 2000; Паl / чеl / КО А. м. Я:> мигрировал 8 ДРСВІІІОЮ Русь.- СПб.: Изд-во Jl,, 1'рнала « Звсзда », 2005; По " овll ' l МВ. Мировоззренис ДРСВІІИХ славян.- к.: Наукова думка, 1985; Його ж. Нарис історії КУЛЬТУРИ України.- К.: Наукова думка, 1999.