Нариcи з історії України: формування української модерної нації Narys_istorii_Ukrainy (1) | Page 200

Основним засобом “радянизації” Західної України були терор і насильство. У 1946-1949
рр. звідси було депортовано у Сибір бл. 300 тис. чол. – в основному сім’ї тих, хто співпрацював
з німцями, служив у дивізії СС “Галичина” або воював в УПА. Жертвою насильства стала й
греко-католицька церква. Організований НКВС Львівський собор (8-10 березня 1946 р.)
проголосив самоліквідацію церкви і “добровільний” перехід в лоно Російської православної
церкви. Керівництвом церкви разом з митрополитом Йосипом Сліпим були вислані в Сибір. На
Закарпатті у жовтні 1947 р. дійшло навіть до вбивства греко-католицького єпископа Теодора
Ромжі, який відмовився прийняти православ’я.
Позитивним наслідком “радянізації” Західної України стала індустріалізація цього краю.
Вона велася досить швидкими темпами, і вже у 1952 р. обсяг місцевої промислової продукції у
три рази перевищував довоєнний. Відкрилися нові галузі виробництва – автобудівна, видобуток
газу, вугілля і т.д. Вперше заісторію ХХ ст. західноукраїнські селяни дістали шанс дістати
працю на промисловому виробництві, і у перші повоєнні десятиліття розпочався їх масовий
відхід у міста. Але так само як вся Радянська Україна страждала від несправедливого розподілу
всесоюзного бюджету, так і Західна Україна на протязі перших двох післявоєнних десятиліть
залишалася упослідженою внаслідок його перерозподілу у межах республіки. У результаті
західноукраїнська індустріалізація охопила лише незначну частину місцевої робочої сили.
Фахові робітники і техніки засилались з Росії і зі Сходу України. Це вело до часткової
русифікації західноукраїнських міст.
Єдиною силою, яка змогла активно протиставитися сталінському режимові була
Українська Повстанська Армія. Радянс