Нариcи з історії України: формування української модерної нації Narys_istorii_Ukrainy (1) | Página 190

Літом 1944 р., коли доля німецького окупаційного режиму на українських змелях була
вже вирішена, Сталін призупинив загравання з українськими національними почуттями. Ідея
“вдосконалення радянської федерації та розширення прав союзних республік” стала мертвим
звуком. Короткому періоду українізації найвищої ланки республіканської еліти прийшов
кінець.
Під кінець війни Москва й Берлін у ставленні до народів СРСР як би помінялися
місцями. Гітлерівське командування проголосило “нову східно-європейську політику”, яка
полягала у наданні незначних політичних поступкок цим народам взамін за їхню мобілізацію у
боротьбі з більшовиками.
Для українських політиківновий етап у співпраці з гітлерівцями розпочався ... з арештів.
Наприкінці 1943 - на початку 1944 р. у концентраційний табір Заксенгаузен, де від початку
війни сиділи Степан Бандера, Ярослав Стецько та інші лідери ОУН-б, були відпралений Тарас
Бульба-Боровець, Андрій Мельник та ін. націоналістичних лідерів. Фашистське командування
прагнуло створити умови психологічного тиску на українських лідерів, щоб зробити їх більш
поступливими.
Однак, здається, німці добилися цілком протилежного ефекту. Табір Заксенгаузен став
першим місцем, делідери всіх націоналістичних груп забули про свою ворожнечу і змогли
виробити спільну позицію. Вони рішуче не погоджувалися з німецькими планами про
створення спільного антикомуністичного блоку “народів Росії” на чолі з головнокомандуючим
Роосійської визвольної армії (РОА) генерала Власова.
Новий раунд переговорів розпочався улистопаді 1944 р. після звільнення українських
політиків. За спільним рішенням Бандери, Мельника, голови УЦК Кубійовича та президента
УНР Лівицького 12 березня 1945 р. у Веймарі був створений Український національний комітет
(УНК) як єдиний репрезентант українського народу перед німецькою владою. На голову УНК
та головнокомандуючого української армії за згодою всіх сторін був обраний генерал-хорунжий
Павло Шандрук – колишній офіцер УНР та офіцер штабу польської армії, який з 1940 р.
перебував у німецькому полоні.
Українським політикам уже не йшлося продопомогу фашистській Німеччині, воєннй
крах якої був уже зовсім очевидний: Червона армія стояла вже в околицях Берліна. Лідери УНК
дбали головним чином про те, як уберегти тих українців, що опинилися наприкінці війни на
німецькій
території,
і
врятувати
їх
від
радянського
полону.
Шандрук
намагався
дистанціюватися від німців, наскільки це було можливим.
Українська національна армія була утворена з решток дивізії СС “Галичина”, що
вибралися з Бродівського котла, та нових рекрутів. Спочатку її було відправлено до Словаччини
придушення словацького антинімецького повстання,а з середини січня 1945 р. її було