друге, доба“ українізації” 1920-их років й існування формальної національної держави у вигляді Української РСР залишили відчутний вплив на місцеве населення. Колишні офіцери і солдати УГА, які перебували на Сході у 1919 рр. і знову прибули туди у 1941 р., стверджували, що національна свідомість жителів цих реґіонів стала значно вищою у порівнянні з часами революції.
Але поза цілеспрямованими зусиллями українських націоналістів, українське національне життя на колишніх радянських землях у перші місяці німецької окупації само по собі проявило дивовижну здатність до реґенерації. По всій Україні швидко ремонтувалися школи й уже осінню 1941- зимою 1942 р. вчителі проводили заняття з дітьми. Розпочалася робота над написанням нових підручників, при цьому особливий наголос ставився на забезпечення ними викладання мови, історії і культури. За короткий час було засновано 115 українських газет. На Сході України відкрилися“ Просвіти”, кооперативи і профспілки, відновила свою діяльність Українська автокефальна церква. На вулицях Східної України все більше чулося української мови, оскільки зник страх перед репресіями. Під час масових мітингів і демонстрацій сотні і тисячі людей включалися в обговорення майбутнього України.
Не підлягає сумніву, що коли б найпекучіші інтереси українського населення, породжені війною й більшовицьким та фашистським режимами, були б задоволені, то при вільному виявленні воно висловилося б за розширення своїх національно-культурних прав. Промовистим є факт, що за весь час німецької окупації в Україні не існувало жодного політичного руху одночасно антикомуністичного і проросійського спрямування. Єдиною реальною альтернативою до ненависної радянської системи в Україні була самостійна національна держава. Чи ця можливість стане дійсністю, залежало в першу чергу від волі німецького командування, якеконтролюваломайже всю територію України з осени 1941 р. аж до середини 1943 р.
НІМЕЦЬКИЙ ОКУПАЦІЙНИЙ РЕЖИМ
Коротка історія національного відродження на Сході України у перші місяці німецькорадянської війни закінчилася з встановленням нового, брутальнішого і жорстокішого режиму окупації в кінці осені- напочатку зими 1941 року, після приїзду Еріка Коха в Україну. Усі українські громадські організації – від Червоного Хреста аж до спортивних клубів – були розпущені. З січня 1942 р. усі школи понад четвертий клас підлягали закриттю. Зі 115-ти газет, що виникли влітку 1941 р., у квітні 1942 р. залишилося лише 40, та й ті підлягали цензурі. Один з перших ударів був спрямований проти націоналістичного руху. Пізньою осінню 1941 р. було заарештовано бл. 700 організаторів та учасників масового відзначення 20-ї річниці розстрілу під Базаром, організованого ОУН( м). Зимою 1941-1942 рр. у Києві німці розстріляли групу