У лютому 1940 р. молодші націоналісти заявили про відмову підпорядковуватися ПУНові. Після невдалих спроб переговорів, у квітні 1940 р. Мельник віддав Бандеру під суд ОУН, а Бандера, у свою чергу, відмовив Мельнику у праві керувати націоналістичним рухом. У серпні 1940 р. Мельник запропонував виключити Бандеру і його людей з ОУН. З того часу ОУН розкололася на дві окремі і непримиренно ворожі організації-“ мельниківців”( ОУН-м) та“ бандерівців”( ОУН-б).
На сторону“ бандерівців” перейшла переважна більшість членів організації. ОУН-м стало партією“ кабінетних націоналістів”.“ Мельниківців” підтримали декілька дуже впливових молодих ідеологів – Олега Кандибу( Ольжича), Олену Телігу, Ярослава Гайваса та ін. ОУН-м виявила більшу схильність до перебирання ідейних гасел гітлеризму. Пов’ язання ОУН-б з німецьким командуванням мали більше інструментальний характер.“ Бандерівці” менше, аніж“ мельниківці”, довіряли гітлерівцям. Вони вимагали перенесення або створення осередка ОУН у нейтральній країні або на Заході, щоб забезпечити український націоналістичний рух від моживих несподіванок з боку гітлерівців. Однак сам Бандера, опинившись на волі, не зробив жодної спроби виїхати з Кракова чи Берліна.
Підготовка до війни з Радянським Союзом змусило абвер зактивізувати свої стосунки з українськими групами, у першу чергу – з обидвома відламами ОУН. Результатом спільних домовленностей між німецьким командуванням та проводом бандерівського руху стало утворення двох військових формувань,“ Роланд” і“ Нахтіґаль”, складених з членів ОУН-б. Але керівництво обидвох українських націоналістичних організацій ставило під час переговорів свої власні цілі, відмінні від німецьких. Йому йшлося про забезпечення політичних прав України. Головною турботою бандерівців і мельниківців було створення на окупованих землях української адміністрації, яка перебувала б під їхніми впливами. До цього ж, вважали вони, треба було“ усвідомити” східних українців, які довгі роки були під більшовицьким пануванням. Окремо від цього обидві організації утворили т. зв. 6 похідних груп, 3 бандерівських і 3 мельниківських. Виконуючи функції перекладачів, водіїв і т. д. при німецькому війську, члени цих груп мали завдання творити органи адміністративної влади на окупованій українській території і таким чином перехоплювати ініціативу у гітлерівців. За ці відчайдушні плани багато кому із націоналістів у перші місяці радянсько-німецької війни довелося поплатитись своїми головами.
УКРАЇНА В ПЕРШІ МІСЯЦІ РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКОЇ ВІЙНИ
Україна впала однією з перших жертв гітлерівського плану“ блискавичної війни”( Blitzkrieg-у) проти Радянського Союзу. Уже через тиждень після початку військових дій( 22 червня 1941 р.) німці взяли Львів, а до середини липня контролювали всю Галичину, Західну