Нариcи з історії України: формування української модерної нації Narys_istorii_Ukrainy (1) | страница 146

Карпатської України як поступку з боку Німеччини. Цей обмін “любязностями” став першим
сигналом до німецько-радянського зближення, що завершилося укладенням пакту Молотова-
Ріббентропа і промостило шлях німецькій агресії на Схід.
14 березня 1939 р. угорське військо заатакувало Карпатську Україну. Ввечері цього ж
дня уряд Волошина ще встиг проголосити державну незалежність краю. Незалежність тривала
недовго: 16 березня угорське військо захопило Хуст. Карпатська Січ, слабо оснащена й погано
озброєна, протягом п’яти днів чинила опір регулярній армії. Навіть після поразки ще до
середини квітня у Карпатах тривала партизанська війна.
Серед усіх частин Чехо-Словаччини Карпатська Україна єдина вчинила збройний опір
загарбнику. Невідомо, чи фашистська Німеччина змогла б у найближчі роки добитися таких
приголомшуючих успіхів, якщо б чудово вишколена і прекрасно оснащена чеська армія
виявила хоча б частину того бойового духу, яким відзначилася Карпатська Січ навесні 1939 р.
СПАДЩИНА МІЖВОЄННОЇ ДОБИ
Міжвоєнні роки були періодом загального занепаду ідеї демократії й оформлення
авторитарних й тоталітарних режимів. Центральна і Східна Європа стали основним тереном
зародження тоталітаризму як ідеології і політичної системи. Українці, один із найчисельніших
народів цього реґіону, безпосередньо відчули на собі вплив його радянського варіанту.
Трагічний міжвоєнний досвід ставить серйозну проблему перед істориками України. Як
поєднати між собою 1920-і та 1930-і роки, десятиліття національного розквіту і національного
запустіння? Чи була українізація широкомасштабною провокацією, скерованою на виявлення та
винищення національно свідомих елементів, або ж стратегічним ошуканством, розрахованим на
внутрішній і зовнішній ужиток? (Ярослав Дашкевич) 34 . А чи була вона просто одним із
чергових п’ятирічних радянських планів, виконання яких відбувалося радше на папері, аніж у
реальному житті? (Роман Шпорлюк) 35 . Подібно – чим був голод 1932-1933 років? Помстою
українському селянству за небажання йти в колгоспи, а чи розправою з ним як наймасовішою
соціальною базою українського руху? Коли українські селяни мільйонами вмирали від голоду,
то чи вмирали вони як “куркулі і підкуркульники”, а чи як “українські націоналісти”?
На всі ці питання не існує однозначних відповідей. Суперечки виходять за рамки чисто
наукових дискусій і набирають політичного забарвлення. Перша (і найдавніша) взагалі
заперечувала існування голоду, а якщо й визнавала, то лише у дуже обмеженому вигляді, як
результат неврожаю і посухи. Мільйони селянських жертв, згідно цієї інтерпретації, є
видумкою і фальсифікацією. Такої точки зору дотримувалася радянська історіографія майже до
34
Дашкевич Я. Політичне ошуканство чи провокація? Крах українізації 20-х – 30-х рр. // Україна вчора і нині.
Нариси, виступи, есе. Київ, 1993. С. 78-88.