Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 91
Українське козацтво
91
адміністративної системи з перспективою ліквідації полкового
поділу, що також вдарило б в остаточному підсумку по козаччині
С гатус руської державності-!, яка, фактично, переставала бути
козацькою, також істотно знижувався. Перш за все, значно
зменшувалася територія руської держави, куди матій входити
лише визначені під Зборовом Київське, Чернігівське та Брацлав-
ське B ot водства. Це була значна територіяльна втрата порівняно
з попереднім негтасним порозумінням із Московією, де західний
кордон Гетьманщини, фактично, залишався невизначеним. На
відміну від московської угоди, гадяцька не передбачала сплати
жодної данини, що тільки підкреслювало перехід від трактування
руської державносте як окремого державного утворення до
погляду на неї як на інтегральну частину Речі Посполитої. Най
більшою втратою, порівняно з московською угодою, був пункт
Гадяцької унії про повну заборону козацькому гетьманові
приймати іноземні посольства - тобто провадити будь-яку зов
нішню політику.
Якщо хтось і мав потенційно виграти від нового порозуміння
з Польщею, це була руська шляхта. Первісний текст Гадяцької
угоди мав цілий блок статей, які нагадували частини Зборів-
ського договору й були покликані забезпечити ексклюзивні права
православної шляхти на уряди в підконтрольних козаччині
воєводствах. Крім того, чимало пунктів забезпечувало права
православної церкви на території Речі Посполитої - поза межами
Руського князівства. Але і тут на українських прихильників Га
дяча чекали розчарування. В остаточному підсумку, козацтву не
вдалося добитися повної ліквідації церковної унії - сейм лише
заборонив фундувати уніятські церкви на майбутнє. Крім того,
статті першого варіянту Гадяцької унії про надання православ
ним сенаторських та інших урядів у трьох воєводствах князівства
Руського сейм змінив у такий спосіб, що в Чергігівському та
Брацлавському воєводствах ці уряди мали посідати навперемін
православні та католицькі шляхтичі.
Згідно з затвердженими сеймом умовами Гадяцької унії,
шляхта, однак, виборола право на окрему ієрархічну структуру
князівства Руського, що передбачало утворення посад канцлерів,
маршалків, підскарбіїв тощо, а також окремого трибуналу. Долу-
чення козацької старшини до лав шляхетства та призначення
гетьмана також воєводою київським і перш им сенатором