Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 65

Українське кс зацтво 65 квартири та провіянт. Оскільки козацькі підрозділи на той -іас повернулися з походу на Молдавію, що його Наливайко трак­ тував як службу Речі Посполитій, козацький гетьман презентував напади на міста та шляхетські має тки на Волині й у Білорусі саме як спроби поповнити військові припаси перед новим походом на королівській службі. Наполягав на козацькому праві залиши­ тися на волості (після військового походу) і керівник низовців Григорій Лобода. Після того, як козаки «реабілітувалися» за дії Косинського та Наливайка у Лівонському поході 1602 року, вони почали силою брати «приставства» на Білорусі, а їхній ге гьман Іван Куцкович твердив, що король нібито віддав їм за їхні заслуги Могилів та все Подніпров’я на південь від цього міста н а «лежі». На наданні їм приставств та звільненні Київщини від жовнір­ ських постоїв наполягали козаки також після Хотинської битви 1621 року. Однак, вимагаючи приставства для себе та водночас протестуючи проти розташування в їхніх краях жовнірів, козаки опинялися в дуже неоднозначній ситуації. їхні тогочасні та піз­ ніші вимоги поєднували психологію та цілі найманців з вимогами осілого населення, яке зазнавало збитків від постою інших вій­ ськовиків. Однак непрості стосунки між козаччиною та польським урядом в останніх десятиліттях XVI - першій половині XVII століття визначало не тільки протистояння найманого війська та неспро­ можного розплатитися з ним уряду. Мабуть, найважливішими в цьому аспекті були взаємини між новим, дедалі численнішим суспільним станом і слабкою, залежною від підтримки старих суспільних станів виборною монархією. Військові бунти мали на меті, як зазначає Джон Гейл, «не революцію, а шантаж», і «про­ тестували проти неспроможносте влади забезпечити дотримання умов найму, а не проти соціяльної системи або цілей війни»61. Козацькі повстання, натомість, мали значно ширшу програму, про що свідчать вимоги виразно соціяльного характеру. Розпочнемо огляд соціяльного блоку українсько-польських суперечностей з проблеми козацького самоврядування. В її фокусі досить рано опинилося питання про обрання чи призна­ чення козацького гетьмана або старшого. Козацька традиція, яка вповні проявилася під час козацьких повстань і переговорів з