Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 62

62
Н аливайкпва віра
моря та сухопутні походи на Крим, Молдавію та Валахію створю
вали для польського уряду проблеми, аналогічні до тих, з якими
стикалися тогочасні західноєвропейські держави в їхніх відно­
синах з армадами приватних військових суден (privateers1) Ці
армади брали участь у військових діях на Середземномор’ї, або
в Атлантиці на боці свого короля, але з укладенням миру відмов­
лялися припинити військові дії, які приносили їм зиск і забезпе­
чували прожиток-’ Уряди намагалися приборкати своїх вчораш­
ніх рятівників, ате здебільшого безуспішно. М айже кожна сеймо­
ва конституція в козацькій справі наголошувала на припиненні
несанкціонованих козацьких походів на сусідні держави. П оль­
ський сейм 1590 року та породж ена його ухвалами урядова
«ординація» 1591 року намагалися поктасти край сутичкам коза­
ків^ турками та татарами. 161 і року королівські комісари знову
домагалися від козаків припинити напади на сусідні держави.
Про те саме йш лося під час комісій 1617 та 1619 років.
Під Хотином, надавши державі неабияку військову послугу,
козаки просили права найматися на службу до інших христи­
янських володарів, проте Куруківська угода 1625 року не тільки
забороняла походи на море та союзи з іншими державами, але й
передбачала спалення човнів і заборону будувати нові05. Забо­
рони ходити на море на турецькі володіння часто несли небезпеку
внутрішнім районам держави, куди козаки вирушали на «лежі»
та «приставства» і, кінець кінцем, не тільки грабували місцеву
шляхту та міську верхівку, але й підбурю вати до бунту міщан і
селян. Тоді урядовці поспіш али нагадати козакам, що їхнім
обов’язком була війна з невірними, і ці заклики замикали зачаро­
ване коло, в якому крутилася польська політика щодо козаків.
Справа Кодацької фортеці, що була відновлена 1638 року та ефек­
тивно стримувала козацькі походи на море вздовж Дніпра, пока­
зує, перед яким складним вибором поставала влада у своїх діях
щодо козаків. Після того, як «ординація» 1638 року ухвалила
відбудувати Кодацьку фортецю та обсадити її найманою залогою,
“ Див.: Hale, War an d Societu - P. 8 0 -8 1 .
'J Вже наступного, 1626 року козаки просили сейм дозволити їм утри­
мувати плату з Москви за визволення невільників. Фактично ж ішлося,
найімовірніше, про походи на Крим та Туреччину на замовлення М ос­
ковської держави. Див.: Грушевський, Ісжорія України-Руси, Т. 8, Ч. 1. -
С. 23.