Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 58
58
Н аливайкова віра
ний і, певною мірою, прихильний урядові елемент козаччини, а
волость була уособленням найрадикальніїпої верстви щойно
присталого до козацтва міського та сільського елементу, то в
20-х роках XVII століття во юсть стала осідком рядового та від
носно заможного козацтва, а Запоріж ж я - осідком козацької
бідноти та уособленням соціяльного протесту. Однії ю з причин
цієї зміни стала успішна колонізація Наддніпрянщини протягом
перших двох десятиліть XVII століття, в результаті якої старі
низовики змогли перетворити колишні уходи на власні воло
діння, натомість новоприбуті з глибинних областей України та
Білорусі міщани й селяни мусили прямувати в пошуках козаць
кого хліба ген за пороги.
Т ертя між городовими козаками та запорож цям и набули
цілком виразних ознак у т р і о д гетьманування Петра Конаше-
вича-Сагайдачного та М ихайла Дорошенка, яким доводилося
конкурувати в боротьбі за булаву з висуванцями запорозьких
низів. Особливого розмаху ці суперечності набрали під час ко
зацького повстання 1630 року. Напередодні повстання серед
козацтва виникла ситуація двовладдя, коли на Запоріжжі геть
манував Тарас Федорович, а на волості - Григорій Чорний. Уряд
визнавав і підтримував Чорного, який вж ив заходів проти тих
козаків, які протистояли владі й знайш ли притулок за порогами,
виключивши їх з реєстра. Запорожці відповіли на це вилазкою
на волость, де вони захопили та стратили Григорія Чорного. Н е
забаром повстання охопило Корсунщину, Канівщину та Пере
яславщ ину. М ісцеве населення підтримало повстанців (не в
останню чергу внаслідок урядового ріш ення розташ увати на
Україні на постій польських жовнірів), а ре строва козаччина
вагалася між урядом і повстанцями. Спочатку близько 3 тисяч
реєстровців приєдналося до коронного війська, але пізніше, під
час бою за Корсунь, більшість їх перейшла на бік запорожців.
Отже, на боці польської армії на чолі зі Станіславом Конєциоль-
ським залиш илась тільки незначна частина реєстровців. Після
тривалих боїв між польськими та козацькими військами у травні
1630 року було підписано Переяславську угоду, яка де-факто
була перемогою козаків і збільшувала реєстр до 8 ти сяч з0.
Про козацькі повстання 1630 року див.: Грушевський, Історія України-
Рцси, Т. 8, 4 .1 . - С. І5- 73, 107-29; Władysław Tomkiewicz, «Powstanie