Україні ьке козацтво 57
козацтво вимагало нових привілеїв і поступок від уряду. Т ри вало також його втручання у міжнародні конфлікти. У першій половині 20-х років XVII століття козаки почали активно втручатися в кримські справи, підтримуючи одного претендента на ханський престол проти іншого. Крім того, не припинялися їхні експедиції на Чорне море, що погіршувало польсько-турецькі відносини та загрожувало новою великою війною зі Стамбулом18. Т ільки 1625 року польський уряд зміг, нарешті, взятися за приборкання козаків. Польська та козацьке війська зустрілися на Наддніпрянщині й після кількох сутичок біля урочища Курукове підписали угоду, яка, хоч і залишила багатьох у козацькому війську незадоволеними, але все ж значно розширила визнані польським урядом козацькі права та привілеї та збільш ила козацький pet стр до 6 тисяч осіб49.
Н а підставі Куруківської угоди, гетьман М ихайло Дорошенко розділив козацьке військо на 6 полків, визначивши їм полкові міста та територію, і заклав, у такий спосіб, підстави майбутньої адміністративно-територіяльної організації козаччини. Після Курукова козацька присутність на волості набула чітких організаційних форм і, певною мірою, інституціонувала відмінності та розбіжності, які на той час вже склалися між городовою козаччиною на волості та запорожцями на дніпровому низу. Якщо під час війн Наливайка саме запорожці репрезентували консерватив
48 Про втручання козацтва в міжнародну політику див.: Грушевський, Історія України-Руси, Т. 7.- С 508-526; Іван Крип’ якевич, « Козаччина в політичних комбінаціях 1620- 1630 рр.>, ЗНТШ 117 ' 11S( 1913)' 65-114; Bohdan Baranowski, Polska a Tata rs zezy zna w latach 1624-1629.( Łodz, 1948). Про участь козацьких загонів у Тридцятилітній війні див.: Oleksander Baran, George Gajecki, The Cossacks in the Thirty Years War, 2 vols. [= Analecta ordinis S. Basilii Magni. Section 1, vols. 24, 42 ]( Rome, 1969-1983). ' 9 Про козацтво в другій половині 1620-х рр. див.: Степан Рудницький « Українські козаки в 1625-30 рр. Критично-історична розвідка » ЗНТШ 31( 1899): С 1-76. Про куруківгьку комісію див.: Грушевський, Історія України-Рис. и, Т. 7.- С 555- "> 59; Michał Antonow, « Rola Stanisława Koniecpolskiego w przygotowaniu komisji kurukowskiej », Prace historyczne wvdant ku ucczeniu 50-lecia akademickiego koła histeryków Uniwersytetu Jana Kazimierza 1878-192b.- P. 265-279.( Lwów, 1928); Олександер Баран, « Козаки під французьким прапором в куруківськім повстанні », Український історик 10, № 37-3 «( 1973 '): С. 107-111.