Українське ко. мцтво
І5
Для української національної історіографії він також став геро < м як засновник хортицького замку прообразу Запорозької Січі. Водночас, вся діяльність Вишневецького, який оперував у сірій зоні поміж лояльним служінням великому князеві та керівництвом степовими гультяями, дозволяє вважати закладений ним замок попередником не тільки Запорозької С’ ічі, але й Кодацької фортеці- збудованого 1635 року вище порогів польського ф орпосту для контролю за діями козаків28.
Від часу виникнення українського ко зацтва князі на кшталт Дмитра Вишневецького були його першими покровителями, а також перш ими антагоністами. Тримаю чи у своїх руках воєводські та старостинські уряди в степовій Україні, князі Глинські, Вишневецькі, Огтрозькі та Ружинські, з одного боку, організовували та утримували козацькі загони для оборони кордону й походів проти татар, а з другого- оподатковували тих самих козаків і карали їх за самочинні морські та сухопутні походи на Крим та інші османські володіння. З початком колонізації « дикого поля » дедалі більше представників шляхти та боярства шукали в степах земельних надань і поліпш ення свого економічного й соціального гтатусу. Водночас, із початком масової колонізації Наддніпрянщ ини та Поділля наприкінці XVI століття саме князі( насамперед Острозькі, Вишневецькі та Руж инські), а згодом польські магнатські родини( насамперед Жолке в- ські, Каліновські, Потоцькі, Коньцпольські, Лащі) зосередили у своїх руках найбільші земельні латифундії, часто зганяючи з землі своїх первісних помічників- покозачену ш ляхту та козацьку старш ину29.
28 Про Вишневецького див.: Любомир Винар, Князь Дмитро Вишневенький( М юнхен, 1964), Chantal Lemercier-Quelquejay, « Un condottiere lithuanien du XVIe siecle le prince Dimitrij Visneveckij et 1’ origine de la sec zaporogued’ apres les archives ottomanes », Cahiers du Monde russe et sovietique 10( 1969): 2 5 8-279. Про ycHv традицію та її зв’ язок з історичною постаттю Дмитра Вишневецького див ■Грушевський, « Байда-Виш невецький в поезії та історії », ЗУ Н Т З( 1909): 108-39. Критику Грушевського з позицій радянської марксистської історіографії подаї Вотодимир Голобуцький v своїй книжці Запорожско ° казачестао( Киев, 1957). С. 84-8 7. 29 Про роль князівських і магнатських родин v колонізації степової України див.: Крип’ якевич, Богдан Хмельнииький.- Г 15-18; Натачя