ii
Н аливаикова вгоа
Згідно з історіографічною традицією, першими ватажками козаччини були прикордонні старости, тобто державні урядники Великого князівства Литовського. Серед них особливе місце посідають Остафій Дашкович, Преслав Лянцкоронський, Бернард ГІретвич2(\ і насамперед Дмитро Вишневецький. Діяльність Вишневецького може бути цікавим прикладом тісного зв’ язку місцевої прикордонної адміністрації з козаччиною та наші! детального, з урядового погляду, характеру цього зв’ язку. Одного дня черкаський і канівський староста під юрисдикцією великого князя Литовського, іншого- шукач служби московського царя або турецького султана, Вишневецький на початку 50-х років XVI століття побудував замок на острові Хортиця за дніпровими порогами, що на деякий час став козацьким форпостом у боротьбі проти татар. Як писав великий князь Сиґізмунд Авґуст у листі до Вишневецького з 1577 року, фортеця мала перешкодити проникненню в цей реґіон Московії та не дозволити козакам « робити зачіпки чабанам і шкоди улусам турецького царя » 27.
Боротьба Вишневецького з татарами, а також мученицька смерть 1563 року в Стамбулі( після поразки його походу в М олдову) сприяла героїзації князя-козака в народних думах, де він, на думку багатьох дослідників, виступає в образі козака Байди.
ЦДІА УРСР у м. Києві як джерело до вивчення міграції населення на Україні в першій половині XVII ст.», Архіви України, № 5( 1985): 4 9- 57. Про українське селянство див.: Крип ' якевич, Богдан Хмельницький.- С. 18-26; І. Д. Бойко, Селянство України в другій половині XV I- першій половині XVII ст.( Київ, 1963). 20 Про Дашковича див.. Богдан Бучинський, « Початки політичної кар’ г ри Остафія Дашковича », ЗНТШ 113( 1913): 23-43; Wladisław Pociecha, « Daszkiewicz( Daszkowicz). Eustachy( Ostafiij)», Połskij słownik biograficzny, ed. Władysław Konopczyński( Kraków, Wrocław, 1 ° 35), T. 4( 1938): 441- 447; В’ ячес. лав Грнтотович-Бережний, « Огтап Дашкович( Дашкевич)- вождь козацький », Український історик 6, № 1-3( 1969 '): 118-126. Про Лянцкоронського див.: Henryk Kotarski, « Lanckorosnki Przecław fKrzesław)», Polskij słownik biograficzny 16( 1971): 149 450. Про Претвича див.: Andrzej Tomczak, « Pretwicz( Pretfic) Bernard », Polskii słownik biograficzny, T. 28( 1984-85): i 33-435; він же, « Memoriał Bernarda Pretwicza do króla z 1550r.», Studia i Materiały do Historii Wojskowosci 6, № 2( 1960): 328- 357. 27 Див.: Щербак, Формування козацького стану я Україні.- С. 3 6-3 8. У 1557 році, після двох атак, замок захопили війська хана, і Вишнєвецькому доветогя відступити на північ разом із козаками.