Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 375

У пош уках православного монарха
375
як випливає з самого тексту «Указуй, було просто неможливе:
православ’я, або, в московських уявленнях, «християнство»
польсько-литовської Русі було зіпсовано не тільки пануванням
у Речі Посполитій католицизму та поширенням протестантизму,
але також Берестейською унією, яку Філарет називав -«ходінням
двома шляхами». В указі поє днання православної («християн­
ської» ) обрядовосте та юрисдикційного підпорядкування Римові
було представлено в такий спосіб: <<А в якій у них церква, хоч
вона й християнська, а молять Бога за папу, і така церква в них
зветься унія»66.
Православних Речі Посполитої також підозрювали в «обли-
ванстві», тобто виконанні обряду хрещення через окроплення -
як це було заведено в католицькій церкві, а не через потрійне
занурення у воду, як це робили в Московській Русі • хоча навіть
уніяти, а православні перших десятиліть XVII століття і поготів,
не вживали окроплення. Московський собор 1620 року ухвалив
рішення про перехрещування «обливанців», у тому разі, якщо вони
переходять до Московської держави. Ухвали собору 1620 року
щодо перехрещування були наслідком заперечення «гнучкої»
практики - приєднання до православ’я не через перехрещування,
а через миропомазання, як це було з дружиною Лжедмітрія І
Маріною Мнішек та кількома польськими шляхтичами. Собор
вирішив, що католиків можна тільки перехрещувати, і це означало,
що їм відмовляли в належності до християнства. Те саме стосу­
валося і протестантів. Що ж до православних, то серед них пере-
60 Цит за кн.: Опаріна, «Сприйняття унії в Росії». - С. 141. Як можна судити
з московських записів розповідей українців і білорусів, які перетинати
кордон, московська канцелярська практика аж до початку 30-х років XVII
століття не вживала терміну «унія», визначаючи її, натомість, як като­
лицьку або «лядську» віру. Див.: Флоря, «Національно-конфесійна сві­
домість насе іення Східної України в першій половині XVII століття». -
С 126-128. Бооіс Ф лоря трактує нерозрізнення між уніятською та
католицькою церквами в московських писарів як нерозрізнення між като­
лицизмом та уніг.ю серед самих православних українців і білорусів ви­
хідців з народних низів. На певну штучність такого пі цходу звернули увагу
під час обговорення доповіді Боріса Флорі на четвертих • Берестейських
читаннях». Див. виступи Олега Турія та Ігоря Мицька в матеріялах диг
кусії: Берестейська унія та внутрішнє життя Церкви в XVII столітті.
С. 141-143.