350 Наливаикова віра
Щодо протестантських країн, то Хмельницький виявив неабияку активність у стосунках із залежною від Османської імперії Трансильванією, а згодом зі Швеціе ю. Не залишав він поза увагою також відносини з Янушем Радзивілом- литовським польним гетьманом і протектором литовських протестантів, який мав православну дружину- доньку молдавського господаря Василе Лупу. Найприроднішою з погляду тогочасної практики міжнародних відносин була для Хмельницького та Гетьманщини православна альтернатива. Хмельницький з першого року повстання приділяв особливу увагу Молдавії, спочатку сам бажаючи посісти молдавський престол, а згодом змусивши Лупу віддати його доньку Розанду заміж за свого сина- Тимоша. Цей шлюб споріднював Хмельницького не тільки з родиною православних господарів, але також із протестантською гілкою Радзивіліві
156( 1948): 143-64; він же, « Ще раз про союз Богдана Хмельницького з Туреччиною », Український археографічний щорічник 2( 1993): 177-92; Лев Заборовский, « Борьба русской и польськой дипломатии и позиция Османской империи в 1653-54 гг.», Освободительньїе движения на Балканах( Москва, 1978).- C. 63--75; він же, « Крьімский вопрос. во внешней политике России и Речи Посполитой в 40-х- середине 50-х годов XVII века », Россия, Польша и Причерноморье в X V X V III веках( Москва, 1979).- С. 263-275; Геннадий Санин, Отношения России и Украиньї с Крьімским ханством в середине X V IIвека( Москва, 1987); Федорук, Міжнародна дипломатія ] Jan Seredyka, « Nieudana proba włączenia w 1650 r. Kozakow Zaporoskich do antyrosyjskiego sojuzu polsko-tatarskiego », Między Wschodem a Zachodem. Rzeczpospolita XVI-XVII w. Studia ofiarowane Zbigniewowi Wójcikowi w siedemdziesiątą rocznicę urodzin( Warszawa, 19931.- S. 125-132. Про венеціянську місію до Хмельницького див.: Мирон Кордуба, « Венетське посольство до Хмельницького 1650р.», З Н Т ІП 7 8( 1907): 51-89; Teresa Chynczewska- Hennel, Piotr Salwa, « Alberta Viminy“ Relacja o pochodzeniu i zwyczajach Koza kow”», Odrodzenie i Reformacja w Polsce 30( 1985): 207-222. Про Віміну та його твори див. також статтю: Domenico Caccamo, « Alberto Vimina in Ucraina e nelle“ Parti settentrionali”: Diplomazia e cultura nel seicento veneto », Europa
Orientalis 5( 1986): 233-283. 4 Про козацьке втручання в молдавські справи див. Н. А. Мохов, Очерки ист ории м о л д а вс ко-р усск о-у кр а и н ск и х связей( К иш инев, 1961); В. В. Панашенко, « Допомога українських козаків братньому молдавському народові в боротьбі проти турецьких поневолювачів( XVI гг.)», Феодалізм: Економіка. Класова боротьба. Культура( Київ, 1986).- С. 42-59; Demetnus Dvoichenko-Markov, « The Ukrainian Cossacks in the Early Anti-Ottaman Struggle