Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 339

Гетьмани та митрополити
339
и возсиялсі, яко солнцс, вьідал в лятцкие в еретические руки на
поруганье»911 . У листі Хмельницького до царя з березня 1653 року
гетьман писав про оборону « украинньїх домов божих и самой
столицьі Києва, також части сие М алие Руси нашия»9\
Київ як старий релігійний і князівський центр вважали мож­
ливим місцем козацької присяги цареві в січні 1654 року. За ро­
сійськими повідомленнями, в грудні 1653 року кальницький пол­
ковник Іван Федоренко (Богун) говорив боярину Бутурліну: «А
крест де гетману целовать, что им бить под государевою високою
рукою, в Киеве, в соборной церкви Софеи Премудрости Божии,
или в Печерскоммонастире, или в Переяславле -ч92. Згадка про Со­
фію та Печерський монастир свідчить про релігійне значення
присяги й про те, гцо гетьманська адміністрація сприймала Київ
як релігійну столицю краю. Кінець кінцем, Київ не став місцем
присяги, можливо, із суто практичних міркувань (задалеко їха­
ти), або ж у гетьманському оточенні вирішили не надавати над­
мірного значення новому союзові. Не виключено також, що до
уваги взяли ворожу до Москви (як незабаром з’ясувалося) пози­
цію одного з київських провідників - митрополита Сильвестра
Косова.
Символічне значення Києва як давньої князівської столиці,
політичного центру колись могутньої держави, добре усвідомлю­
вали і в Речі Посполитій. Автор одного з творів про військові
перемоги Януша Радзивіла, звеличуючи свого патрона, який пле­
кав плани відокремлення від Польщі, зазначав, що литовський
гетьман 1651 року в’їхав до Києва через Золоті Ворота, через які
свого часу вступили до міста два польські королі94. Якщо в’їзд
до Києва через Золоті ворота мав таке важливе символічне зна­
чення для князя Радзивіла, тим паче він повинен був мати значен­
ня для «худородного» Хмельницького. Після смерти Хмельниць-
30