Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 305
Гетьмани та митрополити
305
ними проти козаків»-. Фактично, сталося саме те, про що писав
король: козаки поставили собі «несфорного» кандидата, цілко
вито знехтувавши королівську волю. Отож, тріщину, яка з ’яви
лася у взаєминах між козацтвом і православною ієрархією за ос
танніх років митрополитства Борецького, було подолано. Однак
у самій церкві залишилася потужна опозиція щодо козацького
диктату, яка чекала тільки слушної нагоди, щоб змінити курс мит
рополії та зробити її якомога незатежнішою від козацьких впли
вів. Такою нагодою стала смерть Сиґізмунда III та обрання його
наступника.
Як ми вже зазначали, козацька рішучість сприяла затвер
дженню на коронаційному сеймі в перші місяці 1633 року ко
ролівського диплома, який підтверджував «Статті заспокое н-
ня народу руського», що легалізували православну церкву на
території Речі Посполитої. Король і сейм не могли знехтувати
вимог війська, без якого годі було провадити розпочату тоді
війну проти Московії. Проте головну роль у легалізації пра
вославної церкви відіграли не козаки, недопущені до обрання
короля, а православна ш ляхта, яка домоглася від короля та
сейму саме такого «заспокоєння народу руського», яке поси
лювало б її позиції у відтак легалізованій на державному рівні
православній церкві. Королевич Владислав фактично усунув
від влади в церкві козацького висуванця Ісаю Копинського, а
на його місце затвердив Петра М огилу, якого обрали право
славні депутати сейму. У такий спосіб православна ш ляхта за
підтримки королівської влади розпочала в церкві антикозаць-
кий переворот.
Про успіх шляхти, однак, говорити було зарано, доки в Києві
залишався на митрополичому престолі Копинський. З огляду на
це, висвята Могили відбулася у Львові, а не в Києві, попри міц
ну базу, яку Могила створив у Киї во-Печерській лаврі. Перш ніж
Могила приїхав до Києва, його прихильники відібрали в уніятів
2 М и х ай л о Г руш евськи й уваж ав, що, п р и зн а ч и в ш и М о ги л у о п ік у н о м
М и х ай лівського м он асти р я та свого власн ого м айна, Б о р ец ь к и й т о р у
вав йом у ш л ях до м и тр о п о л и тства. (Іст орія У країни-Р уси, Т. 8, Ч. 1.
С. 1 3 3 -1 3 4 ). Див. тес.тамент Б ор' цького, датован и й 11 березн я 1631 р .в
кн .: Г о л у б ев, К и е в с к и й м и т р о п о л и т П ет р М о г и л а , Т 1, д о д а т к и
С. 3 9 5 -3 9 9 .
•>п
5-2288