Гетьман поі іаний Богом 269
occupationis ») ■ середньовічну правову норму, за якою територія, завойована під час війни, законно належала переможцю’. Проте ґрунтованих на праві окупації претензій було не досить, щоб розрубати Гордіїв вузол суперечностей, пов’ язаних з потребою легітимізувати гетьманську владу. Це право, зазвичай, стосувалося лише королів і князів, та війн, які між ними точилися.
Гетьман Війська Запорозького ще мав довести своє право перебувати в ексклюзивному клубі європейських володарів. Для цього він конче потребував додаткових політичних і правових концепцій, які підтвердили б його претензії на владу та дозволили застосовувати право завойовника. Саме цього намагалися досягти українські інтелектуали середини XVII століття своїми спробами легітимізувати володарювання Богдана Хмельницького через сакралізацію гетьманської влади. На такі спроби, очевидно, впливали дві тенденції, які набули поширення при дворах європейських володарів. По-перше, це був розвиток ідеї божественного права володарів(« jus divinum »), яка невпинно поширювалася по всій Европі, від Московії на сході до Британії на заході; по-друге- вплив конфесіялізації на внутрішню та зовнішню політику європейських країн, який зумовлював дедалі більшу сакралізацію кожної форми влади.
Концепцію божественного права володарів найповніше розвинули західноєвропейські автори XVII століття. Формування національних держав та посилення абсолютизму допомогло надати остаточної форми цій концепції, походження якої можна простежити з початку Середньовіччя. Її основними складниками були ексклюзивні права монарха, зокрема, право володарювати на підставі спадкоємства і божественної волі, а також твердження, що король стоїть понад законом, іншими словами, що його влада абсолютна2. Квінтесенцією теорії божественного права володарів було твердження, що владу королю дарує( делегуй) сам Бог.(> гож, король відповідав лише перед Богом, але не перед підданими, які намагалися обмежити його абсолютну владу( хоч
1 Velychenko, « The Influence of Historical, Political, and Social Ideas ». P. 199 ff. 2 Про концепцію божественного права володарів див. класична дослідження: John Neville Figgis, The Divine Right ofKings, introduction by G. R Elton( New York, Evanston, London, 1965). Див. також: Kem, Kingship and Law in the Middle Ages.- P. 5, 27-60.