Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 253
Релігійна війна
253
проти католицизму та унії жертвами нової козацької ідентич
ности нерідко ставали українські євреї.
Саме таке було ідеологічне підґрунтя одного з перших ко
зацьких погромів у червні 1621 року. Погром розпочався в Білій
Церкві піс тя завершення козацької ради, на якій було зачитано
лист єрусалимського патріярха Теофана. На раді виступив з про
мовою нововисвячений правос тавний митрополит: Иов Борець
кий та було ухвалено рішення захищати інтереси православної
церкви перед королівською владою. Про євреїв, судячи з наявних
джерел, на раді не згадували, але саме вони стали головною жерт
вою нового православного запалу козацтва. Приводом для по
грому стала знахідка в єврейській коморі зпаплюженої ікони
Христа, що дало підставу тодішньому гетьманові Якову Боро
давці дозволити козакам грабувати єврейські оселі по всій Укра
їні"0. Зв’язок між православним духівництвом та антиєврейсь-
кими виступами козацтва простежується і під час козацьких по
встань 1630-х років. На той час козацько-єврейські стосунки були
досить ворожі, і велике козацьке повстання під проводом Павла
Бута (Павлюка) 1638 року призвело до перших людських жертв
серед євреїв01.
Десятиліття напередодні Хмельниччини позначилося по
дальшим погіршенням козацько-єврейських стосунків унаслідок
експансії магнатсько-шляхетського землеволодіння на традицій
но козацькі землі. Шляхтичі часто наймали t вреїв управителями
своїх новонабутих маєтків, і така політика штовхала єврейське
населення у вир козацьких конфліктів із владою. Однак у перші
місяці Хмельниччини розпочали антиєврейське насильство не
Д и в / Груш евський, Історій України-Руси, Т. 7 - С 160,462.
1,1 Див.: Hanover, Abyss o^Despair. - P. 32; Бевзо. ред., Львівський літопис.
С . 119, а також московські гк > чідомлення на підставі інформації, отриманої
від ченців Густинського монастиря: ВУР, Т 1, —С 21] 216. ІЦ е 1631 року
деякі мешканці Лубнів приї дна іи ся до російського самозванця Івана, який
проголосив себе «східним царем і пророком» і зак ш \а в нищ ити євреїв.
Й ого прибічники брали учисть v нападах на н врейські крамниці та помеш-
Kt чня в Лубнах. Див.. Б. Н. Ф лоря, «Н овьіе свидетечьства об отнош ении
населення У краиньї к евре чм в первой половине X V II века», Славяне и и х
согеди, вьіп. 5, Береш ко# населт ие в Центральной, Восточной и Ю го-Вос-
точнойЕвропе. Сре&ниевека новое время, ред. Г. В. Л и т а в ш ь и др. (М осква,
1994). С. 136-138.