Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 243

Релігійна війна
243
Коли гетьман у грудні 1648 року в’їхав до Кш ва, його зустрі­
ли патріярх Паїсій, митрополит Сильвестр (Косов) і представ­
ники київського духівництва. Бесіди з патріярхом Паїсієм до­
певне сприяли тому, що Хмельницький почав ставитися цілком
серйозно до своєї місті в правос лавному світі, а патріярше благо­
словення на війну з Польщею, нарешті, надало гетьманові бажану
легітимацію його дій. Під час перебування Хмельницького в Ки­
єві було знайдено ідеологічне обґрунтування для нових, масштаб-
ніших цілей повстання. На зміну гетьманового ставлення до ролі
релігії в повстанні, як виглядаь, вплинули також зміни в складі
провідників повстання. Якщо спершу Хмельницький спирався
на підтримку, здебільшого, представників козацької старшини,
то на кінець 1648 року серед очільників повстанського табору
вже була досить численна та впливова група православних шлях­
тичів, яку репрезентував, зокрема, Іван Виговський. Хмельниць­
кий допевне потребував знань і політичного досвіду руської
шляхти, яка була традиційно пов’язана з православною церквою.
Нові релігійні вимоги ко зацького проводу можна пояснити також
тим фактом, що Річ Посполиту на переговорах представляв Адам
Кисіль - палкий прибічник захисту прав православної церкви.
Показником зміни ставлення гетьманської адміністрації до
релігії стали переговори Хмельницького з польськими коміса­
рами в Переяславі на початку 1649 року. Перед від’їздом польсь­
кої делегації з Переяслава Богдан Хмельницький вручив керівни­
кові посольства Адаму Кисілю текст договору про перемир’я та
листи до короля Яна Казимира й коронного канцлера Єжі (Е о ­
лійського. Лист до короля, знаний з багатьох копій як «пункти
прохання й.к.м. Війська Запорізького» містив, серед іншого,
розгорнуту програму вимог гетьманської адміністрації в релі­
гійній сфері. Перш за все, досить гостро було поставлено питання
про скасування унії: «Насамперед просимо, щоб неволя, гірше
турецької, якої зазнає наш руський народ, що додержується ста­
ровинної грецької віри, від унії, була скасована, тобто щоб як з
давніх часів, так і тепер вся старовинна Русь додержувалась
грецького закону...». Лист Хмельницького до короля важливий
як документ, у якому було сформулювано головні opit нтири релі­
гійної політики повстанської адміністрації. В цілому, цю політику
можна визначити так: знесення унії та передача православним
церков і маєтностей, які перейшли до уніятів; призначення право-
іб'