Стан, релігія та нація 203
Річ Поспотита, саме шляхта могта представляти, і справді, до певного часу найефективніше представляла інтереси цілої Русі.
У другій половині XVI столії гя князівська та шляхетська опозиція знайшла вияв в активному застосуванні результатів так званої « правової та історичної революції середини XVI столії гя ». За визначенням Джона Еліота, ця революція означала відмову європейських інтелектуалів від застосування римського права на користь відродження звичаєвого права, яке повернуло собі колишнє значення й авторитет і стато потужним знаряддям у боротьбі аристократії проти наступу абсолютної монархії. Як пише Еліот, « цей“ аристократичний конституціялізм” кінця XVI століття вважали, принаймні, спершу, знаряддям захисту. Але слід було тільки почати, і виявилося, що історичні права можна поширювати майже безмежно » 11.
Претензії, ґрунтовані на старих привілеях і традиційних правах Русі та « руської віри », були потужною зброєю в арсеналі князя Острозького та близьких до нього полемістів. Проте в посиланнях Острозького та його вченого гуртка на історію можна розгледіти не тільки « аристократичний конституціялізм », але й феномен, що його можна приблизно визначити як « династичний легалізм ». Цим терміном позначено зусилля представників аристократичних кланів не тільки обмежити владу певного короля, але й самим висунути претензії на королівську корону, посилаючись на власні династичні права. Справжня чи навіть уявна належність до династії, яка колись керувала суверенною державою, але втратила владу, коли країна загубила незалежність, мала неабияке значення в тогочасній Европі. Південні та західні слов’ яни, котрі втратили свою незалежність внаслідок агресії турок-османів або Габзбурзької монархії, плекали легенди
| 7 Див.: Elliott, Europe devided.- P. 92. Про поширення руської ідентичносте серед князівської та шляхетської еліти X V I-X V II століття див.: Наталя Яковенко, « Родова еліта-- носій“ континуїтету реалій” між княжою Руссю ікозацькою Україною », С учасніст ь^ 1( 1994 ').-С. 118--124; Frank E. Sysyn, « Ukrainian-Polish Relations in the Seventeenth Century »; він же, « Regionalism and Political Thought in Seventeenth-Century Ukraine ». Про ставлення до минулого та нове відкриття давньоруської спадщини в ранньомодерній Р у с див.: Грушевський, Історія української літератури, Т. ^ С 298-301; Кром. « Старина как категория с. рецневекового менталитета »; Олексій Толочко «“ Русь” очима“ України”».