Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 187

Борт іа віри
187
первинного провідника повстання, Павла Бута, повстання поча­
лося під гаслом захисту козацьких свобод без будь-яких посилань
на релігійні вольності107. Ситуація, однак, змінилася з приходом
на Подніпров’я вістей про те, що коронне військо вирушило на
Україну, і зокрема, на Задніпров’я (лівий берег Дніпра), щоб
розташуватися тут на «лежі». За таких умов не тільки козаччина,
але й місцева людність явно відчула себе в небезпеці, що, зреш­
тою, створило, як і під час повстання і 630 року, придатний ґрунт
для мобілізації мас під гаслами захисту православної віри.
Релігійний елемент активно вживав у своїх відозвах до коза­
ків та всього населення Подніпров’я Карпо Скидан, якого Бут
відрядив з Запоріжжя на волость і який мав звернутися до горо-
дової козаччини та інших соціальних груп на осілій території. У
тексті універсалу з 11 жовтня 1637 року до козацтва та «усіх вза­
галі посполитих людей роду християнського» Скидан закликав
усіх «хто тільки товаришем іменується і віри правдивої благо­
честивої держиться» виступити проти «ляхів» - неприятелів «на­
роду нашого християнського руського і віри нашої старожитної
грецької»108. В універсалі з 24 жовтня він знову закликав городове
козацтво та посполитих мужньо виступити «проти того против­
ника віри нашої грецької»109. В універсалі з 29 листопада він звер­
тався до тих самих адресатів із закликом виступити проти «душ­
манів наших та неприятелів віри нашої»110.
Заклики на захист віри, звичайно, не були єдиним інструмен­
том мобілізації мас, що його вживала козаччина. В універсалах
Скидана йшлося також про «рицарську славу» козацтва, права
та вольності козаків і наміри польського війська не тільки
пролити християнську кров, але також насміятися над козаць­
кими жінками та дітьми й обернути їх у неволю. Закликаючи
козаків на захист свобод або релігії, Скидан звертався до прошар­
ку заможного козацтва на волості. Позиція цього прошарку була
вирішальна для успіху повстання, як видно з «Дискурсу», що
його написав Адам Кисіль для гетьмана Станіслава Конєцполь-
иу] Див.: Грушевський, Історія України-Руси, Т. 8, Ч. 1. - С. 252, 254-256.
108 Ц ит за: там само. - С. 259.
109 ВУР, Т 1 - С. 180; Szymon Okolski, Diariusz transakcyi wojennej między
wojskiem koronnem i zaporoskiem w r. 1637 (Zamosc, 1636), repr. Kazimierz Jozef
Turowski (Kraków, 1859). - S. 26.
ИР ВУР, T .l . - C . 182; Okolski, Diariusz. - S. 2 6 - 2 7