Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 167
Борці за сіру
167
сполученні з Римом. Фактично, йшлося про певну форму авто
кефалії або помісного статусу київської митропо тії; при цьому
православні посилалися на популярність ідеї патріярхату серед
вірян в цілому й козацтва зокрема. Планували «тільки потягнути
народ і козаків приманливим титулом патріярха, бо про це по
стійно говорять, а про правди віри мало дбають»151. Судячи з
пізніших писань Мелетія Смотрицького, це повідомлення Рут
ського відбивало справжні настрої самого Смотрицького та мит
рополита Нова Борецького.
Протягом кількох наступних років справа порозуміння між
православними та уніятами і скликання для цього спільного
собору хоч і посувалася наперед, але поставата перед дедалі
більшою кількістю проблем. На сеймі 1626 року, куди козаки
вислали посольство з вимогами визнання православної ієрар
хії, король наполіг, що єдиним шляхом до заспокое пня релігій
ного конфлікту може бути порозуміння обох ворожих партій
на спільному соборі, й призначив такий собор на вересень 1626
року. Скликання спільного собору мало, однак, серйозні пере
шкоди, як з православного, так і з уніятського боку. Уніяти,
хоча в кінцевому результаті й отримали з Риму принципову
згоду на створення підконтрольного папі патріярхату, але на
разі дістали звідти заборону на проведення спільного з право
славними собору. Православних же на цей собор не пустила
власна паства, а Борецькому навіть довелось видати обіжник,
у якому він заперечував чутки про свою та Смотрицького
схильність до унії. Православні прихильники компромісу -
Смотрицький і Борецький мусили постійно приховувати свої
справжні наміри. З одного боку, вони здобули підтримку біль-
шости православних єпископів, а також Петра Могили, який
1627 року став архимандритом Києво-Печерського монастиря.
З другого - переговори не вдалося утримати в тає мниці, і про
тивник будь-якої згоди з уніятами православний єпископ Ісая
Копинський почав підбурювати проти митрополита шляхту,
козацтво та частину духівництва62.
61 Див. український переклад головних частин звіту Рутського в кн.. Вели
кий, 3 літопису Християнської України. Т ^ - С. 17-20.
02 Див.: Chodynicki, Koscioł Prawosławny. - S. 462-465; Великий, 3 літопису
Християнської України, Т.5. - С. 22- 26,33-37.