166 Н аливаикова віра
створення комісії для примирення православних з уніятами та пропозиція, висловлена на комісії примасом Лаврентієм( Вавжинцем) Ґембіцьким про ск тикання спільного уніятсько-правоставного собору у. У церковних колах іьіціятива порозуміння походила, насамперед, від уніятської партії, і зокрема від митрополита Иосифа Веляміна Рутського. Головним ініціятором примирення з православного боку виступив полоцький архиєпископ Мелетій Смотрицький, але його ідеї( і, меншою мірою, його ентузіязм) поділяли, очевидно, також митрополит Иов Борецький і тодішній архимандрит Кш во-Печерс. ької лаври Петро Могила.
Переговори, які розпочалися в другій половині 1623 року з ініціятиви Рутського між його представником Іваном Дубовичем та, з православного боку, Борецьким і Смотрицьким, учасники тримали в тає мниці. Уривки інформації, які походили в той час від обох сторін, подавали переговори як перемогу тієї партії, котра про них звітувала. Андрій Мужиловський, наприклад, у грудні
1623 року писав, очевидно зі слів Борецького чи Смотрицького, що Дубович « був висланий Рутським і Йосафатом полоцьким та іншими нашими архівідступниками до наших убогих пастирів, просячи аби їх прийняли до послушенства Константинопольського патріярха, также і до догматів віри * 60.
Рутський, натомість, у звіті до Конґреґації пропаганди віри малював іншу картину: православні погоджувалися прийняти католицькі догмати, але не годилися на безпосередне підпорядкування Римові. Як один з варіянтів розв’ язання проблеми Борецький і Смотрицький, згідно зі звітом Рутського, пропонували залишити об’ єднану руську церкву у юрисдикції Константинополя, а Константинополь, як за часів Флорентійської унії, мав би визнати зверхність Риму. Другий варіянт, який висунули православні, ате справжні авторство якого, на думку Рутського, належало деяким польським сенаторам, полягав у створенні руського патріярхату, який перебував би в чіткіше не визначеному
> ч Chodynicki, Koscioł Prawosławny.- S. 453-54. 60 Див текст листа Андрія Мужиловського до Криштофа Радзивілла з 6( 16) грудня 1623 Р. в додатку до статті Юрія Мицика, « Іч листування українських письменників-полемігтів », № 11.- С. 342- 43. Схожу інтерпретацію подій містить також лист Мелетія Смотрицького до віденських братчиків з осені 1627 року. Див.: Архив Ю ЗР, Ч. 1, Т. 6, № 244; Грушевський, Історія України-Руси, Т. 8, Ч. 1.- С. 18.