Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Página 161

Борці j а віру
161
мали чекати на повернення c b o ł і делегації від короля47. Ксьондз
Оборніцький, який був присутній на раді у Сухій Діброві, від­
чувши силу неконтрольованої козацької стихії, попереджав про
загрозу селянської війни, яку він бачив за ’іліптунками релігій­
ного конфлікту: «Охорони, Боже, тутешніх катотиків, малочи-
сельних і плохих! Нема куди тікати; всі нас облишили>И°.
Як показало посольство Сагайдачного та Курцсвича до
короля, влада, намагаючись привернути на свій бік козаччину,
воліла дивитися поблажливо на козацькі «вибпики». Водночас,
вона бу та не готова поступитися унією або визнати нову ієрархію.
З тих неповних даних, які дійш ли до нас про прийом козацької
делегації, випливає, що виконання універсалів проти нововисвя-
чених єпископів було призупинено після того, як Курцевич по­
каявся перед королем у порушенні королівського права патро­
нату19. Знаки майбутнього порозуміння були досить обнадійливі,
й Сагайдачний був задоволений з результатів посольства, але
королівська влада давала обіцянки тільки під тиском обставин, і
не вважала, що вони її пов’язують.
Восени 1621 року, одразу після досягнутої з козацькою допо­
могою перемоги під Хотином, уряд відновив війну проти новови-
свяченої ієрархії. Хоча козацтво надалі домагалося виконання
своїх вимог, зокрема й релігійних, золоту нагоду для православ­
ної церкви було вже втрачено. Нові козацькі вимоги було скла­
дено в степу під Хотином, далеко від Киє ва та митрополита Боре-
47 Див. звістку про це у листі Андрія Мужиловського з 15 (5) липня 1621
року: там само. С. 323.
48 Див. уривки з листа Оборніцького в кн.: Грушевський, Історія України-
Руси, Т .7 .- С .4 6 0 .
'і!) Сподівалися, що інші єпископи його наслідуватимуть. Див.: Грушев­
ський, Історія України-Руси, Т.7. - С. 464-466. Найімовірніше, на до­
сягнутих Сагайдачним домовленостях ґрунтувався лист гчґізм унда III з
24 березня 1622 року, де король фактично призупиняв дію своїх універсалів
про арешт єпископів і погоджувався прийняти та вислухати православних
владик, «щоб вони могли безпечно игати перед нами і дати справу про
себе. Якщо вони слушно з цього звинувачення виправдаються, ми готові
показати нашу королівську милість». Текст лигта опублікував Юрій
Мицик v статті «З нових документів до історії міжконфесійних відносин
у X V II-X V III ст.», v кн.: Дніпропетровський історико-археографічний
збірник, № 1, На пошану професора Миколи Павловича Ковальського
(Дніпропетровськ, 1997). С. 137-138.
І І
5-228"