Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 136
Р о зд іл
З
Борці за віру
Для сторонніх спостерігачів релігійна належ
ність козаччини залишалася невизначеною та
дуже непевною ще у 80-х роках XVI століття.
Протягом тривалого часу численні західно
європейські та навіть деякі польські автори,
які писали про козацтво, не могли вповні ви
значитися і тим, бути козаки християнами чи
мусульманами. До непевности з релігійною
орієнтацєію козаччини спричинилося як, по
части, татарське коріння цього феномену, так і плутанина, що
виникла з подачі московських книжників і політиків, між «чер
касами», як називали українських козаків у Москві, та мусуль
манами - черкесами1.
Сиґізмунд Герберштейн, автор «Записок про Московію»
(1549), який здобув свою інформацію про українських козаків під
час перебування в Московії в 1517 та 1526 роках, вважав «дніпро
вських черкасів» християнами, що живуть на кордоні мусульман
ського світу. Але вже автор «Всесвітньої космографії» (1578)
француз Андре Теве, який використовував працю Герберштейна,
визначав ^дніпровських черкасів» як мусульман, що живуть на
території під владою кримського хана. Сприяв поглибленню плу
танини у справі віровизнання козаків також твір польського авто
ра Станіслава Сарніцького «Опис давньої та нової Польщі» (D e
scriptio veteris et novae Poloniae), що вийшов друком у Кракові
1585 року. Сарніцький називав козаків «черкасами* та вважав їх,
здебільшого, мусульманами. Плутанина тривала й тоді, коли
1 Грушевський, Історія України-Руси, Т. 7.
Г, 389.