Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 128

128 Н аливайкова віра На подив, смерть Кунцевича допомогла уиіятам подолати негативне ставлення до унії з боку частини еліти Речі Посполитої. Поразка під Цецорою (1620) тепер була в минулому, а переможна Хотинська битва (і 621) дала Речі Посполитій більшу впевне­ ність у її протистоянні з Османською імперією Гетьман Сагай­ дачний на той час помер, і козаки були вже не такі потрібні для держави. У Варшаві вбивство Кунцевича сприяло зміні настрою. Унію почали вважати вразливою щодо агресії з боку «схиз­ матиків», і ревні прибічники знову заходилися її захищати. Убив­ ство Кунцевича та репресії проти вітебських міщан також впли­ нули на позицію православних інтелектуалів: боротьба Руси проти Руси вийшла за межі літературної полеміки, призвівши до обопільної ненависти й навіть убивства. Ці гнітючі події дуже вплинули на Мелетія Смотрицького, який, очевидно, вважав себе за них морально відповідальним. Його рішення на певний час покинути Річ Посполиту та відвідати східних патріярхів, мож пи­ во, було спричинене подіями у Вітебську’'1. В і д н о в л р н н я православної ієрархії та посилення проти­ стояння між православними й уніятами змусило владу Речі Пос- потитої шукати компромісу, який примирив би «народ руський». Скликати спільний православно-уніятський собор королівська адміністрація в п е р ш е запропонувала ще на сеймі 1 6 2 3 року. Ця ідея набула популярносте в оточенні митрополита Иосифа Рут­ ського та серед уніятських єпископів, яких відновлення право­ славної ієрархії позбавило монополії на представництво «народу руського» перед королівською адміністрацією і яких поставали перед дедалі більшою активністю з боку православних. Деякі прав