Релігійна криза 12г.
яка була надзвичайно приваблива для православних інтелектуалів. Чимало провідних богословів і п о л р м іг т ів з православного табору, зокрема, Мелетій Смотрицький, Кирил Транквілюн- Ставровецький і ненадовго Касіян Сакович, перейшли на унію. Але навіть попри це Рутський був не в змозі істотно поширити вплив унії. Цс було особливо помітно в Україні, де, на відміну від Білорусі, уніяти втратили більшість прибічників серед магнатів і шляхти. Починаючи з 1620 року, завдяки підтримці козаків а з і 632 року внас тідок компромісу з королівською владою, православні невпинно зміцнювали свої позиції в Україні, де унія залишалася маргінальним феноменом. Консолідація православних посилилася після смерти Рутського, оскільки його наступники РафаїлКорсак( 1637-1640) таАнтонійСеляваС 1641-1б55) були спроможні, в найліпшому разі, тільки тримати церкву на тому рівні, якого досяг Рутський49.
Відновлення православної і( рархії 1620 року загострило відносини між православними та уніятами. Зусилля нових православних єпископів повернути й відродити свої спархії породили спротив уніятської ієрархії. Найдраматичнішою конфронтація була в Білорусі, де унія досягла на гой час значно більшого успіху, ніж в Україні. Саме тут зіткнулися в протистоянні два визначні представники руського християнства XVII століття нововисвячений полоцький православний архиєпископ Мелетій Смотрицький та полоцький уніятський архиєпископ Йосафаг Кунцевич. Кунцевич надихався у своїй діальності не тільки власною вірою в доконечність унії та її остаточний тріюмф, але й підтримкою королівської адміністрації, яку постійно використовував. З другого боку, Смотрицький, перебуваючи в ситуації, коли він сам і його дія іьність перебували поза законом, нама-
4!) Про Смотрицького та Саковича див.: Frick, Meletij Smoti-vc’ kyj; він же, « Foolish Rus ». Про втрату yHif то підтримки серед волинської шляхти див.: Михайло Довбищенко, « Уніатський нобілітет Волині першої половини XVII ст.» Про розвиток уніятської цеокви в XVII '" олітті, див.: Софія Сеник, « Берестейська унія і світське духовенство: наслідки унії у перших десятиліттях », у кн.: Ґудаяк, Турій( ред.) Берестейська унія і внутрішнє життя Церкви. С 55-67; Порфирій Підручний, « Початки Василіянського чину і Беоестейська унія », там само.- С. 79- 101, Петро Ґаладза, « ■Літургічне питання і розвиток богос тужень напередодні Берестейської у н ії аж до кінця XVII ст.», там само.- С. 1-29.