Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 113
Релігійна лри а
113
копів. Прохання ієрархів до папи включити їх у процес загального
порозуміння між східними церквами та Римом (якщо до цього
дійде'і можна розглядати як реакцію на ідею Острозького про
залучення до унії всього православного сходу та як прояв універ-
салістського мислення частини єпископату. Цілком очевидно,
що єпископи вважали себе природним складником ( хідної церк
ви та вважали свої дії лише першим кроком на її шляху до унії.
Єпископські «артикули > в Римі вивчав домініканський бого
слов отець Хуан Сарагоса де Ередіа, чиї коментарі використали
для формулювання остаточних умов унії. Ці умови було викла
дено в папській конституції з 23 грудня 1595 року та проголошено
на урочистій церемонії в Залі Константина. Єтатус уніятської
церкви визначала папська булла «Decet, Romanum Pontificem» з
23 лютого 1596 року, а питання унії в цілому мав остаточно розв’я
зати собор: рішення про його скликання було підтверджено в
Римі. Єпископи визнали владу папи та прийняли догмати като
лицької церкви, зокрема її вчення про чистилище та католицьку
інтерпретацію filioque, тобто визнали, що Святий Дух виходить
не лише від Бога ( )тця, але й від Бога Сина. Згідно з формулою
Флорентійської унії, колишні православні зберігали візантій
ський обряд і (тимчасово) юліянський календар. Остаточне
рішення цього питання відклали на невизначений термін34.
Немає великих сумнівів, що в Римі дві сторони переговорів
мали різне бачення церковної унії та її перспектив35. Однак слід
зауважити, що, хоча ці розбіжності спричиняли проблеми в
процесі переговорів і в пізніших взаєминах між римською курією
та уніятською церквою, вони також допомогли дійти остаточної
угоди в Римі. Ті пункти, що їх одна сторона вважала надзвичайно
важливими та не бажала в них поступатися, інша сторона розгля
дала як другорядні й такі, в яких можна поступитися. Якщо Рим
■
Vl Текст папської конституції, яка визначала основні умови церковної унії
див. у виданні: Athanasius Welykyj, ed Documenta Pontificum Romanorum
historiam Ucrainae illustrantia, 1 vols. Rome 1953-1954), vol. 1:236-243. Комен
тарі Хуана Сараґоси щодо «артикулів» 1595 року див. у книжках: Halecki,
From Florence to Brest. - P. 322-324; Великий, 3 літопису Християнської
України, Т. 4. - С. 42-66.
Зз Аналіз цих відмінностей див. у працях: Dmitriev «Religious Programme of
the Union of Brest»; Дмітрієв, «Концепції унії в ттеркі >вних і державних колах
Речі Посполитої».