Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 113

Релігійна лри а 113 копів. Прохання ієрархів до папи включити їх у процес загального порозуміння між східними церквами та Римом (якщо до цього дійде'і можна розглядати як реакцію на ідею Острозького про залучення до унії всього православного сходу та як прояв універ- салістського мислення частини єпископату. Цілком очевидно, що єпископи вважали себе природним складником ( хідної церк­ ви та вважали свої дії лише першим кроком на її шляху до унії. Єпископські «артикули > в Римі вивчав домініканський бого­ слов отець Хуан Сарагоса де Ередіа, чиї коментарі використали для формулювання остаточних умов унії. Ці умови було викла­ дено в папській конституції з 23 грудня 1595 року та проголошено на урочистій церемонії в Залі Константина. Єтатус уніятської церкви визначала папська булла «Decet, Romanum Pontificem» з 23 лютого 1596 року, а питання унії в цілому мав остаточно розв’я ­ зати собор: рішення про його скликання було підтверджено в Римі. Єпископи визнали владу папи та прийняли догмати като­ лицької церкви, зокрема її вчення про чистилище та католицьку інтерпретацію filioque, тобто визнали, що Святий Дух виходить не лише від Бога ( )тця, але й від Бога Сина. Згідно з формулою Флорентійської унії, колишні православні зберігали візантій­ ський обряд і (тимчасово) юліянський календар. Остаточне рішення цього питання відклали на невизначений термін34. Немає великих сумнівів, що в Римі дві сторони переговорів мали різне бачення церковної унії та її перспектив35. Однак слід зауважити, що, хоча ці розбіжності спричиняли проблеми в процесі переговорів і в пізніших взаєминах між римською курією та уніятською церквою, вони також допомогли дійти остаточної угоди в Римі. Ті пункти, що їх одна сторона вважала надзвичайно важливими та не бажала в них поступатися, інша сторона розгля­ дала як другорядні й такі, в яких можна поступитися. Якщо Рим ■ Vl Текст папської конституції, яка визначала основні умови церковної унії див. у виданні: Athanasius Welykyj, ed Documenta Pontificum Romanorum historiam Ucrainae illustrantia, 1 vols. Rome 1953-1954), vol. 1:236-243. Комен­ тарі Хуана Сараґоси щодо «артикулів» 1595 року див. у книжках: Halecki, From Florence to Brest. - P. 322-324; Великий, 3 літопису Християнської України, Т. 4. - С. 42-66. Зз Аналіз цих відмінностей див. у працях: Dmitriev «Religious Programme of the Union of Brest»; Дмітрієв, «Концепції унії в ттеркі >вних і державних колах Речі Посполитої».