МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ: ПОЛІТИЧНА ПУБЛІЦИСТИКА 1917 РОКУ 289
визвольний рух знаходились не лише під організаційним, а й під ідейним впливом свого лідера. Значним чином цей вплив забезпечувався через політичну публіцистику М. Грушевського.
На завершення хочу зупинитися на текстологічних аспектах проблеми. Для стислості обмежуся одним прикладом. Стаття“ Велика хвиля”, якою розпочалася публіцистика М. Грушевського 1917 р., містить два надзвичайно важливих речення, які цитують практично всі, хто пише про початок Української революції. Ось вони:“ Українського питання вже нема. Є вільний, великий український народ, який будує свою долю в нових умовах свободи” 30. Цитуючи ці речення, історики, як правило, без винятків, посилаються на“ Нову раду” від 25 березня 1917 р., де стаття“ Велика хвиля” була вперше опублікована. Не приховую, що так робив і я, поки не вирішив перечитати цю статтю за першоджерелом. Моєму здивуванню не було меж, коли я цитованого вище в ній не знайшов. Можна лише здогадуватись: чи ці надзвичайно сміливі для того часу думки були випущені з тексту поміркованішими за М. Грушевського редакторами“ Нової ради”( А. Ніковський, С. Єфремов), чи сам М. Грушевський дописав їх пізніше. В літературі не вдалося знайти з цього приводу будь-яких пояснень, за винятком побіжної згадки Грушевським у“ Споминах”, які цитовано вище. Він пише, що передрукував свої статті з“ Нової ради” з деякими змінами окремою брошурою. Це була маленька підказка для того, щоб співставити тексти інших статей“ Нової ради” з текстами брошури“ Вільна Україна”. Зіставлення показало суттєві відмінності в статтях“ Повороту нема” та“ Від слова до діла”. У всіх без винятку статтях є різночитання, пов’ язані, очевидно, з певною редакційною правкою при підготовці тексту брошури. Крім того, в“ Новій раді” № 2( 28 березня 1917 р.) була опублікована стаття М. Грушевського“ 3 старого до нового”, яка в брошуру“ Вільна Україна” не була включена. Отже, поряд із проблемою наукової інтерпретації політично-публіцистичної спадщини М. Грушевського існує проблема тексту.
Час переходити до висновків. Почну з незаперечного: початок Української революції немислимий без постаті М. Грушевського, який відіграв в цей момент поряд із роллю організатора і керівника українського руху ролю його ідеолога. У формуванні концепції розвитку Української революції непересічне значення мала політична публіцистика М. Грушевського, в якій була розроблена цілісна і, на моє переконання, ефективна програма українського державотворення.
В цьому зв’ язку думається, що великою і актуальною сьогоденною проблемою грушевськознавства є підготовка до видання книги політичних праць М. Грушевського. Вони мають не менше історичне значення, ніж наукові праці вченого.
30 Михайло Грушевський, Хто такі українці і чого вони хочуть, стор. 96.