Серед селян і простих козаків Мазепа ніколи не був популярним26 . Козакам не подобалися його аристократичні звички й манірність , а крім того , ще задовго до 1708 р . ходили чутки про його пропольські симпатії . Подейкували навіть , що він таємний католик . Але це невдоволення живили речі глибинніші , ніж гетьманові манери . Українська старшина , як і знать усіх країн Східної Європи , встановлювала , особливо протягом Мазепиного двадцятиоднорічного гетьманування , повний соціально-економічний і політичний контроль над селянами й навіть козаками . Як провідник цієї еліти й найбагатша людина в країні , Мазепа був на передньому краї даного процесу . Він уособлював піднесення еліти та її прагнення панувати над рештою українського суспільства . Тому коли цареві маніфести зображували гетьманову угоду з Лещинським як спробу « повернути Україну в польське рабство », вони знаходили в українських масах відгук . Глибинне соціальне напруження в українському суспільстві діяло , як це часто бувало в минулому , на користь царя .
Проти гетьмана та його шведських союзників працювала й природна ксенофобія мас , яку посилювали їхні глибокі релігійні почуття . Іноземні спостерігачі в Москві зауважували , що « навряд чи є народ , більш нетерпимий у своїй вірі , ніж українські козаки » 27 . Тривале релігійне переслідування в Речі Посполитій зробило українців надзвичайно чутливими до релігійних питань . Через це Мазепин союз із лютеранамишведами й особливо з католиками-поляками з табору Лещинського — будь-який союз , спрямований проти одновірців — був для багатьох українців украй огидним .
Іронія долі полягає в тому , що саме Петро І протягом усього періоду свого правління не виказував до православ ’ я жодної поваги . І саме Мазепа був , мабуть , найщедрішим жертводавцем , якого будь-коли мала православна церква в Україні28 . Навряд чи була в країні велика церква або монастир , що їх гетьман не збудував або не відновив . Деякі вірогідні оцінки показують , що він витратив на побудову церков і монастирів понад мільйон золотих . Крім того , гетьманова мати була ігуменя , в монастир пішла сестра , і сам він мав тісні зв ’ язки з українськими ієрархами . Варлаам Ясинський , Лазар Баранович , Стефан Яворський і особливо Йоасаф Кроковський бущ його особистими друзями . Тому гетьман міг сподіватися на деяку підтримку з боку українського духовенства . Але він її не здобув . Від 1686 р . українська церква підпорядковувалася московському патріархові й саме з Москви одержувала накази . До того ж більшість українсь
42