забраних до Московщини українців] не великої важливості» (Див.: О реш ко
ва С. Ф. Русско-турецкие отношения... С. 161).
5 Це найпоширеніший із документів про Орликові відносини з мусульма
нами. Опубліковані версії цього документа див.: Сборник. С. 75 (звідки
зроблено даний переклад); О гієн к о /. Варшавська збірка про О рлика//Запис
ки Чина Св. Василів Великого. Л., 1935. Т. VI. С. 208 та опубліковану Бор-
щаком виправлену версію (ЗН ТШ . Т. 134— 135. С. 133), яка обговорювати
меться нижче. Латиномовні копії див. також: Czart. 498. Ark. 101— 106;
(цит. за: К р уп н и ц ьк и й Б . С. 72) Dresden Staat Archiv. Cloc. 698. Принаймні
три французьких копії можна знайти в архівах міністерства закордонних
справ: ААЕ. Cor. Pol. Turquie. Vol. 51. Feuil. 21— 22; ААЕ. Cor. Pol. Vol. 180.
Fepil. 397; AAE. Cor. Pol. Turquie. Vol. 51. Feuil. 136— 137). Один примір
ник є також у Дентевілі. Проте в .усіх французьких версіях цього документа
Орлики пізніше зробили виправлення, щоб виглядало, буцімто Ахмет III від
дав гетьманові не тільки Правобережжя, а всю Україну^
6 5 березня 1712 р.
224