Одесса, 1846). Про умови життя запорожців під хановою владою див.: Э ва р -
ницки й Д . И . Т. III. С. 510—534.
13 Цей випадок був описаний у газеті «Kuryer Polski» (23 серпня
1731 р .). Про проблеми, що їх створював татарам запорізький грабунок, див.:
Э варн и ц к и й Д . И . Источники для истории запорожских Козаков. Т. II.
Владимир, 1903. Док. ССХХІХ. С. 1073; Док. ССХХХІ. С. 1077.
14 Вільнев — Шовеленові, 26 лютого
1734 p .//B ib . Nat. Fr. 7179.
Feuil. 394. Про заклики польських прибічників Станіслава до запорожців
див.: Э ва рн и ц ки й Д . И . Т. III. С. 560.
15 Вільнев — Шовеленові, 12 березня 1734 p .//B ib . Nat. Fr. 7180.
Feuil. 59.
16 Таємний наказ Неплюєву, 27 березня 1734 р . / / Э варн и ц ки й Д . И .
Источники для истории... Т. II. Док. CCXLIV. С. 1148.
17 Орлик — запорожцям, 23 квітня 1734 р . / /С к а л ь к о в с к и й А . Филип Ор
лик и зап орож цы //К С . 1882. № 4. С. 106— 118.
18 Там же. С. 111.
19 Запорожці — Орликові, 8 травня 1734 р .//Т а м же. С. 119.
20 Там ж е. С. 120. За оцінками російських урядовців, таких, як
Б. П. Шереметьев, на кримській території було близько ЗО тисяч запорожців.
Проте коли запорожці складали п