33 Ibid.
34 Орлик— Мюллернові, листопад 1713 рJ / Є н сен А. С. 94— 95. Цікаво відзначити, що за шість років по тому, пишучи шведському урядові про надані Карлові XII послуги та зроблені задля нього жертви, Орлик подав цю справу в зовсім іншому світлі. Див. його листи до шведської королеви за ІЗ листопада 1719 р.( Єнсен А. С. 144): «... Задля його величності [ я ] втратив велике щастя... Волів би я зістатися в Турції, де я, як то видно з залученого виказу, діставав від Порти денно 40 цісарських талярів ».
35 Орлик— запорожцям, ЗО березня 1713 р.( за ст. cr.)// C zart. 5907. № 28530.
36 Орлик— кам’ янецькому каштелянові, 17 грудня 1713 p.// Ibid. 613. Fol. 231.
37 Орлик— фон Мюллернові, 11 жовтня 1713 р. / / К руп н и ц ьки й Б.
С. 212. 38 Там же. С. 213. 39 Ржевуський— Шембекові, 6 грудня 1713 p.// C zart. 493. № 31.
Ark. 141. Пор. також: Feldm an /. Polska a sprawa wschodnia. S. 150.
40 Цей автор написав про місію Хоментовського віршований звіт. Див.: G osciecki F. 5. J. Poselstwo Wielkie Jasnie Wielmoznego Stanisfawa Chomentowskiego Wojewody Mazowieckiego od Nayiasnieyszego Augusta II, Krola Polskiego, Xiazecia Soltana Tureckiego... przez lata 1712, 1713, 1714. Lwow, 1732. S. 251.
Госцецький твердить, що серед таємних Мазепиних паперів, що їх Орлик передав великому візирові, були відомості про плани волоського господаря зрадити турків. Цей Орликів учинок буцімто погубив господаря.
41 Шереметьев— Сенявському, 24 грудня 1713 p.// C zart. 466. № 150. Див. також лист Д. Горлевича( Горленка) до М. Калиновського( грудень 1713 р.; Czart. 5831. № 14630), де Горленко повідомляє, що його люди перебувають в Україні під заступництвом хана й хотіли б уникнути сутичок із поляками. Однак на початку наступного року, 1 лютого 1714 р., Калиновський доповідав Сенявському, що « wygnafem te hultaystwo z tego kraiu »( Czart. 5845. № 17002). Пор. також: К рупницький Б. С. 106.
42 1 лютого 1714 р. Калиновський повідомляв Сенявського( Czart. 5845. № 17002), що він установив дружні й постійні контакти з ханом. Див. також: Feldm an /. Polska a sprawa wschodnia. S. 152; Крупницький Б. С. 108. 43 Czart. Relacja. Ark. 427. 44 Ibid. Ark. 428 45 Ibid. Ark. 429. Див. також Орликові листи до Сенявського від 23 січня та 14 лютого 1714 pk( Czart. 5907. № 28532— 28533), де він просить милості польського коронного гетьмана. Див. також лист Мировича до Сенявського від 6 червня 1714 р.( Czart. 5893. № 25796). Горленків лист до Роговського(?) від 31 жовтня 1714 р. особливо цікавий: він ясно показує зміну його настроїв від раніших декларацій вірності ханові до висловлення полегкості з приводу того, що запорожці нарешті знову на християнській землі й раді покинути протекцію турків і татар, під якою мали великі труднощі( Czart. 5831. N ° 14629).
ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД
1 Поворотці просили гарантій особистої безпеки й повернення їхньої власності. Безпеку цар гарантував, але брати на себе будь-які зобов’ язання щодо власності відмовлявся, бо вона вже була в основному розподілена серед тих, що залишилися йому вірні. Одначе малося на увазі, що коли поворотні доведуть свою відданість, деякі землі їм будуть повернені. Див.: Костомаров Н. С. 668— 675. 2 До Швеції поїхали також старшини Клим Довгополий, Федір Третяк,
Іван та Атанас Герцики, Іван Бистрицький. Орликова родина складалася
213