Мазепинці Mazepyntsi_Ukrainskyi_separatyzm_na_pochatku_XVIII | Page 113

відмінено через передчасний від’ їзд короля до Англії. Гетьман мусив задовольнитися обговоренням своїх планів із його першим міністром бароном А. фон Бернсдорфом 13. Потім емігранти перетнули Німеччину й наприкінці січня дісталися Вроцлава, тобто опинилися на австрійській території. Там на
ш х очікував приємний сюрприз. Майже випадково вони познайомилися який належав до тієї самої спадкової Л ІН И, щ и и і с ю м с ш, На щастя для них, цей
високопоставлений чеський аристократ, один із придворних імператора Карла VI, взяв Орликів під своє крило.
Перебуваючи у Вроцлаві, емігранти потребували будь-якої
можливої допомоги, бо стало очевидним, що цар про них не * забув. 1716 р., за два роки після знаменитої погоні за сином Петра І Олексієм, що був утік, у поставлений росіянами капкан потрапив один із українців. Використавши як принаду відому красуню Аврору фон Конігсмарк, царські агенти заманили в пастку Войнаровського, який нічого лихого не підозрював 15. Перш ніж встигла втрутитися місцева влада, Мазепиного небожа таємно перевезено до Петербурга. Після докладного допиту й тривалого перебування у столичній
в’ язниці Войнаровського засуджено на довічне заслання в якутських нетрях. 1720 р. цареві агенти влучили ближче до цілі. На шляху до Криму Герцик-молодший зупинився у Варшаві, де в домі Понятовського знайшли притулок Нахимовський і Мирович. З’ ясувавши, що сподівання на війну з Росією роз * віюються, Герцик почав сумніватися в доцільності своєї місії до хана та запорожців. Удавши хворобу, він затримався у Варшаві на довший час. Це бажання уникнути труднощів небезпечної і, здавалося, непотрібної місії стало для Герцика фатальним. Про його перебування тут довідався російський резидент у Польщі князь Георгій Долгорукий і серед білого дня заарештував його16. Ігноруючи протести ображених поляків, царські агенти, таємно вивезли Герцика з Польщі й 15 березня 1721 р. доправили до Петербурга. Після звичного допиту, на якому цареві сатрапи особливо цікавилися діяльністю Орлика й випитували, чи не має, бува, гетьман яких контактів в Україні, Герцик провів кілька років у Петропавловській фортеці, а потім був засланий до Москви 17 >
Та найбільш завзято цареві агенти полювали на Орлика. Коли гетьман виїхав зі Швеції, щоб перехопити його, до Гамбурга послано Д. Ягужинського, молодшого брата російського посла при Габсбурзькому дворі. Прибувши надто пізно, аби виконати це доручення, Ягужинський поїхав слідом за емігрантами до Вроцлава. Там у березні 1721 р. велися приготування до викрадення гетьмана. Тільки знайомство з бароном Орликом урятувало гетьмана від такої долі, яка спіткала
ш