МЕД МЕД_5 | Page 11

ми. Ніколи їх не зрозумієш, навіть не намагайся. А от гуртожитсь­ ку мудрість "старшаки" переда­ ти точно мусять. Так що слухай­ те історію… ­ Ти явно не допомагаєш. А ти, Макс? Жив у нас на поверсі індивід із прізвиськом Петя Бампер. Не пояснюватиму етіологію виник­ нення, скажу тільки, що його кров можна було заливати в ємність для тормозної рідини. Ми його довго і безуспішно перевиховува­ ли, в кінці кінців вирішили упакува­ ти й відправити, звідки приїхав. При виборі упакувального мате­ ріалу зупинились на скотчі, і ось, одного прекрасного жовтневого вечора вривається в кімнату 5 хлопців, троє його фіксують, а 2 мотають. Протягом півгодини в нас пішло декілька рулонів скот­ чу, а Петя став нагадувати гусе­ ницю гігантського метелика. Ми його акуратно поставили на ліж­ ко і під погрози, що "приїдуть па­ цани з Надвірної і нам капець" щасливо пішли по своїх справах. Шкода тільки, що на метелика він так і не перетворився. ­ А я що? А я нічого. Інші от що і їм нічо, а я як тільки щось так зразу "ти що?". Пам’ятаю, дівчи­ ну мав в той час місцеву і часто забігав до неї після пар. От і черговий раз притопав з остан­ ніх сил після чотирьох пар і відробки до своєї, тоді ще, коха­ ної. Вона з порогу і питає: "Хо­ лодець будеш? Бабуся багато наварила, діти немає куди." Враховуючи, що за весь день я їв тільки знання, зате в легендар­ них об’ємах, то роззувся швидше, ніж погодився. Зі швидкістю про­ гульщика, який несе пачку паперу на допомогу кафедрі, я переміс­ тився в кухню, де мене чекала миска студенцю і вилка, а Віка як­ раз гріла собі макарони з м’ясом. Я здивувався, бо холодцю ще було повно, і щоб не мучити свій вис­ нажений мозок здогадками спи­ тав її про причину такої дивної поведінки. Знаєте, що відповіла? "Там просто зуби свинячі можуть попадатись, і шерсть, тому їж акуратно", а сама сиділа і навер­ тала макарошки з апетитом мо­ наха після Великого посту. Ну не паскуда, Вань? Іван Бойчук Максим Гирич Олег Тромбола ­ Ой та ладно тобі з тими дівка­ 11 йшла йому наука і до кінця семе­ стру його успішно виключили. Як то кажуть, "злив в унітаз" пів­ року життя (інші крилаті висло­ ви додумайте самі).