ТРІШКИ НАУКИ
ГЕНІЙ НА МЕЖІ З БЕЗУМСТВОМ, ЗАХОПЛЮВАТИСЯ ЧИ ЛІКУВАТИ?
" Геній "( genius) – це латинське слово. Так прийнято називати людей, що володіють вищим ступенем універсальності й обдарованості. Правильніше було б ними захоплюватися, але в сучасному світі найчастіше геніїв недолюблюють або навіть ненавидять, заздрячи їм. Ось і виходить, що на кожного Моцарта доводиться, як мінімум, один Сальєрі.
Душевні хвороби давно стали надбанням культури, вросли в культурний контекст, увійшли в число улюблених об’ єктів зображення в мистецтві.
Проблема " геній і безумство " дуже неоднозначна. Іноді до неї ставляться, як до нерозривної пари: " не буває геніальності без безумства ". Звичайно, це не так. З одного боку, ми бачимо багато видатних людей без найменших проявів патології, з іншого – є безліч психічнохворих, позбавлених будьякої творчої обдарованості. При цьому сучасні патопсихологічні дослідження показують, що душевнохворі володіють високим рівнем креативності у вирішенні різних задач, їх мислення значно менш стереотипне порівняно зі здоровими людьми.
Хто такий геній: нормальна людина чи хвора? Естрагон герой п ' єси " В очікуванні Годо " Семюеля Беккета, говорив, що " ми всі народжуємося божевільними. Дехто ним і залишається...".
Дебати про взаємозв ' язок геніальності і безумства серед медиків йдуть давно. Підігрівають інтерес до цього історії видатних людей. Досить згадати про нервові й психічні розлади постімпрессіоніста Вінсента Ван Гога або письменниці Вірджинії Вульф.
І ось вчені з Каролінського інституту( Швеція) опублікували в журналі Психіатричних досліджень статтю, в якій стверджують, що зв ' язок між творчими заняттями і відхиленнями від психічної норми безумовно існує. Приводом для такого висновку стала статистика аномалій у психіці, зібрана вчени
20