суті цієї розмови, скажу, що з самою кафедрою все в порядку – матеріальна і кадрова база цілком хороша, необхідні умови створено. Припустимо також, що і ми( студенти) нормальні, попри наполегливі переконання нас у зворотному. Виходячи з цього, висновок, якщо я мислю правильно, буде полягати у не зовсім здорових наших взаємовідносинах.
Найкраще пояснить дану ситуацію, на мою думку, така ілюстрація( поїзди перетинаються дуже рідко – це спричинює аварію, але люди – не поїзди – добре, коли вони перетинаються):
До слова, стосунки університетстудент мають подібний вигляд, але зараз не час і місце для розслідувань і пошуків винного. Важливіше, мені здається, визнати або заперечити самий факт. І у випадку визнання – сісти, подумати і головне поговорити про це( але хто говоритиме?). Також обов’ язково необхідно відмітити нещодавні зміни в розкладі занять з фізкультури, адже тепер студенти ходять на неї 1 раз на 2 тижні. Годі говорити, що таке нововведення не покращує ситуацію, а просто знімає проблему фізкультури як таку, оскільки, якщо нема предмету проблеми( 1 заняття на 2 тижні – ніщо), то, відповідно, нема і самої проблеми. Однак, проблема фізичної культури вже не як предмету, а як суспільного явища залишається – її мета не реалізована!
Тепер для того, щоб студент( якщо ми того хочемо) був фізично більш здоровим, нам необхідно якось змусити його хотіти приходити в той прекрасний спорткомплекс( але якщо не хоче, то може і не треба?).
Власне, моя друга регламентована сторінка вже закінчується і місця для якогось більш-менш ґрунтовного і остаточного висновку обмаль. Та й, очевидно, найкращий висновок вже був написаний двома реченнями раніш питанням в дужках.
Ярослав Рейтмаєр
INSIDER
1 3